Справа № 2-320-07
Рішення
Іменем України
м.Любомль 23 жовтня 2007 року
Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді -
Мосієвича І.В.,
при секретарі Кузьміній Т.О.,
з участю позивача ОСОБА_1.,
відповідача ОСОБА_2.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання дитини , --
встановив:
У суд з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, який просить постановити рішення про стягнення з ОСОБА_2аліментів на утримання дитини опікуном якої він являється, в розмірі 1/10 частки зі всіх видів заробітку (доходу) до її повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Свої вимоги обґрунтував тим, що позивач є опікуном неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, однак відповідачка не виконує свого батьківського обов'язку по її утриманню, незважаючи на те, що отримує пенсію.
В судовому засіданні позивач вимоги заяви підтримав.
Відповідач проти задоволення позову не заперечує.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1року, а її матір"ю записано ОСОБА_2.
2
Згідно рішення № 5 від 29.01.2002 року виконавчого комітету Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області, опікуном над неповнолітньою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження призначено ОСОБА_1.
Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідноч.1ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров"я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити повністю.
Згідно п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки відповідач згідно закону звільнена від сплати судового збору, то судові витрати в цій частині слід віднести за рахунок держави, при цьому стягнувши з останньої витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7, 50 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 183 СК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, жителки с Вишнів Любомльського району Волинської області, в користь ОСОБА_1, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, аліменти в розмірі 1/10 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24.09.2007 року до її повноліття, однак мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених статтею 184 СК України.
Стягнути з ОСОБА_2витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок.
Рішення про стягнення місячного розміру аліментів допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.