Справа № 2-334-07

Рішення

Іменем України

м.Любомль                                                                               23 жовтня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді

- Мосієвича І.В.,

при секретарі  Кузьміній Т.О.,

з участю позивача ОСОБА_1.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -

встановив:

До суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1, в якій просить суд постановити рішення, яким розірвати її шлюб з ОСОБА_2. Свої вимоги обгрунтувала тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, і основною причиною розлучення є зловживання останнім спиртними напоями. За час спільного життя між сторонами не досягнуто взаєморозуміння, часто безпричинно виникають сварки, відповідач інколи бив позивачку, ображав її як дружину, а тому як вважає позивачка примирення з відповідачем неможливе. З часу переїзду позивачки в м.Любомль Волинської області, стосунки подружжя не підтримує, а тому шлюб носить скоріше формальний характер.

В судовому засіданні позивачка вимоги заяви підтримала.

Відповідач в судове засідання не з"явився однак від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати за його відсутності проти розірвання шлюбу не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та

2

 ОСОБА_1 уклали шлюб 09.06.2003 року в Любомльському відділі ЗАГСу Волинської області, про що зроблено запис в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу № 29, від даного шлюбу дітей не мають.

Між позивачем та відповідачкою подружні стосунки тривалий вже час є вкрай поганими, тому їхній шлюб носить скоріше формальний характер.

Відповідно ч.2 ст.112 СК України   суд   постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивачки є обгрунтованими, позов підлягає задоволенню.

Витрати по реєстрації розлучення в органах РАЦСу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, на підставі ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Зареєстрований, 09 червня 2003 року в Любомльському відділі ЗАГСу Волинської області шлюб, актовий запис № 29, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1- розірвати.

Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2в користь держави 17 гривень держмита, ОСОБА_1від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.