Номер провадження № 11-сс/785/287/13

Головуючий у першій інстанції Луняченко

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Толкаченка О.О.,

суддів Бойченка М.Є., Мельничука В.О.,

при секретарі Стоянової Л.І.,

за участю: прокурора Іванова С.І.,

захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

слідчого Волошенюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою суд задовольнив клопотання старшого слідчого СО Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Волошенюк М.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави у 1 000 000 грн.

Не погодившись з ухвалою суду, адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, 18.03.2013 року подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 15 березня 2013 року скасувати, винести ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги адвокат ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції застосував необгрунтований та неспівразмірний майновому стану та здоров'ю запобіжний захід, оскільки в матеріалах справи не має жодного доказу наявності виняткових обставин для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Встановлюючи розмір застави суд також не прийняв до уваги майновий та соціальний стан ОСОБА_1 В обґрунтування своєї ухвали, суд послався на спроби переховування підозрюваного від слідства, однак, на думку захисника ці доводи суду не підтверджені будь-якими належними доказами. Адвокат ОСОБА_2 пояснює те, що його підзахисний не з'являвся до суду та органів досудового слідства у зв'язку з тим, що перебував на стаціонарному лікуванні в медичній установі, а докази того, що ОСОБА_1 не мешкає за місцем його реєстрації та немає постійного місця проживання, сфальсифіковані слідчим та оперативними працівниками ОВС.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні адвоката ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, виходив з того, що метою застосування такого запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків по справі, вчинити інший злочин.

Так, слідчий суддя дав правильну оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Обґрунтовуючи наявність ризику, щодо можливості переховування ОСОБА_1 від слідства та суду слідчий суддя послався на ті обставини, що в ході розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суддя двічі 25.01.2013 року та 08.02.2013 року виносив ухвали про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для розгляду вказаного клопотання слідчого. Захиснику було відомо про винесення вказаної ухвали, однак в період з 25.01.2013 року по 14.03.2013 року до судді не звертався ані захисник, ані підозрюваний чи його родич з відомостями про поважність причин відсутності ОСОБА_1

Колегія суддів вважає неспроможними доводи адвоката ОСОБА_2 про те, що 08.02.2013 року сплив термін дії ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для розгляду клопотання слідчого про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому він вважав, що провадження про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 закрито. Так, діючим процесуальним законом не передбачено такої підстави для закриття провадження за клопотанням про обрання запобіжного заходу, як сплив терміну дії ухвали про затримання підозрюваної особи з метою його приводу у судове засідання. Крім того, захисник мав можливість особисто поцікавитись у судді про хід розгляду клопотання слідчого щодо його підзахисного. Треба зазначити, що й самому ОСОБА_1 було відомо про те, що слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси розглядається клопотання слідчого про обрання відносно нього запобіжного заходу, що підтвердив при апеляційному розгляді адвокат ОСОБА_2, пояснивши, що ОСОБА_1 25.01.2013 року прибув до суду, але у зв'язку з погіршенням стану здоров'я покинув приміщення суду та звернувся за медичною допомогою. Відповідно до виписки № 864 із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з 25.01.2013 року по 08.02.2013 року (а.с. 127-129). Після виписки з лікарні він також не з'явився до слідчого судді, не повідомив про поважність причин його відсутності у судовому засіданні та не поцікавився ходом розгляду клопотання слідчого про обрання відносно нього запобіжного заходу.

Також суд критично ставиться до доводів адвоката ОСОБА_2 про те, що його підзахисний постійно проживає за місцем його мешкання, а докази щодо неможливості виконати ухвалу слідчого судді про затримання ОСОБА_1 у зв'язку з його відсутністю, надані слідчим та оперативними працівниками ОВС є сфальсифікованими.

Так, виходячи з принципу кримінального процесу - змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, захисник, роблячи заяву про створення з боку досудового слідства штучних доказів або їх фальсифікації, що є кримінальним злочином, мав би надати суду належні докази своїх доводів. В свою чергу надані ним пояснення працівників ОСББ «Фієста» про те, що до квартири ОСОБА_1 співробітники міліції не приходили, не є належними доказами вказаних тверджень захисту.

Колегія суддів не може погодитися з доводами адвоката про те, що слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, не взяв до уваги його стан здоров'я. Так, в ухвалі суддя дав оцінку відомостям про стан здоров'я ОСОБА_1, що містяться у медичних документах, зазначивши, що вони не містять інформації про неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слідчий суддя обґрунтував і розмір встановленої застави, відповідно до вимог п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, пославшись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні грошовими коштами на суму більшу ніж 11 000 000 гривень, оцінивши при цьому ризик спроби переховування від суду та органів досудового слідства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 березня 2013 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави у розмірі 1000000 гривень - без змін.

Судді апеляційного суду

Одеської області

_______________ ______________ _____________

О.О. Толкаченко М.Є. Бойченко В.О. Мельничук