Справа №916/3865/12
Провадження №22ц/779/530/2013
Категорія 48
Головуючий у І інстанції Гавриш Я.М.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Горейко М.Д.
Суддів: Девляшевського В.А., Ковалюка Я.Ю.
Секретаря Семянчук С.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягуваних аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
18 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру стягуваних на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із 400 грн. щомісячно до 1/4 частини його пенсії до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішенням Тлумацького районного суду від 08.06.2012 року збільшено розмір стягуваних з нього на користь відповідачки аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 250 грн. до 400 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. Однак, на даний час він не має можливості сплачувати вказану суму аліментів, оскільки 15.05.2012 року переніс операцію по видаленню лівої нирки, стан його здоров'я не покращився, хвора і права нирка. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я він припинив займатися підприємницькою діяльністю, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З 29.08.2012 року йому встановлена ІІІ група інвалідності безстроково, протипоказані фізичні перевантаження та призначена пенсія в розмірі 856 грн. На даний час він продовжує лікуватися, по стану здоров'я не може працювати, хворіє (стенокардія напруги ФК ІІІ, кардіосклероз постінфарктний, гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня). Крім того, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який часто хворіє, та рішенням Тлумацького районного суду від 31.01.2012 року з нього стягнуто аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на його утримання в розмірі 700 грн. щомісячно.
26.11.2012 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 з 400 грн. до 800 грн. щомісячно, мотивуючи тим, що після розірвання шлюбу позивач за первісним позовом забрав собі значну частину майна, а також отримує пенсію як інвалід ІІІ групи в розмірі 856 грн. щомісячно. Діти продовжують навчатися на платній формі навчання. Син ОСОБА_6 хворіє, стоїть на обліку в лікувальному закладі. Крім того у неї на утриманні є хвора мати.
16.01.2013 року ОСОБА_2 подав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просив зменшити розмір стягуваних з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 до 1/6 частини його пенсії до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із 400 грн. щомісячно до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В решті вимог позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зіслалася на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Зокрема апелянт вказує, що поза увагою суду першої інстанції при ухваленні рішення залишились її доводи стосовно того, що ОСОБА_2 після розлучення з нею забрав собі значну частину майна, зокрема автомобіль «Жигулі», який вона відремонтувала за власні кошти, магазин в с. Колінці, торговий павільйон в м. Тлумачі, що належало їх сім'ї. У його власності знаходиться житловий будинок площею 52 кв.м., автомобіль «Жигулі», автомобіль «Москвич», земельна ділянка площею 0,45 га, селянське господарство, яке дає великий дохід, магазин в с. Колінці, який він передав в користування своїй дружині з вересня 2012 року. Позивач за первісним позовом отримує дохід від торгового павільйону, а також пенсію інваліда ІІІ групи в розмірі 856 грн. та інші доходи, про які їй не відомо. Їх діти навчаються на платній формі навчання, син ОСОБА_6 часто хворіє та знаходиться на обліку у лікувальному закладі, а також у неї на утриманні є хвора мати. ОСОБА_2 не надає жодної матеріальної допомоги дітям, які навчаються, та усунувся від їх виховання. Вищенаведені обставини не були належно перевірені та оцінені судом.
Апелянт зазначає, що рішення суду ухвалене без урахування вимог ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст.ст. 182, 185, 192 та 197 СК України.
Також апелянт вказує, що судом при ухваленні рішення не взято до уваги тієї обставини, що аліменти стягуються за рішенням суду від 31.01.2012 року, а ОСОБА_2 захворів пізніше і займався підприємницькою діяльністю до вересня 2012 року.
Крім того, судом при задоволенні позову було враховано тільки матеріальне становище та фізичний стан ОСОБА_2 і зовсім не враховано її матеріальне становище, фізичний стан та навчання дітей у навчальних закладах.
З цих підстав апелянт просить рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до неї відмовити, а її зустрічний позов до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.
З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно рішення Тлумацького районного суду №916/2560/2012 від 08.06.2012 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 грн. щомісячно (а.с. 3-5).
Рішенням Тлумацького районного суду №916/58/2012 від 31.01.2012 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на його утримання в розмірі 700 грн. щомісячно. Стягнення розпочате з 16.01.2012 року і повинно проводитись протягом навчання сина в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, але не довше як до 09.04.2016 року. У зв'язку з несплатою аліментів по виконавчому листу №916/58/2012, виданому на виконання цього рішення, у ОСОБА_2 утворилась заборгованість по аліментних платежах. Рішенням Тлумацького районного суду №916/3977/12 від 22.01.2013 року ОСОБА_2 звільнено від сплати заборгованості за аліментами в сумі 4000 грн. 00 коп. від загальної суми заборгованості, яка утворилася за період з 16.01.2012 року по 20.12.2012 року та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітків, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Згідно рішення Тлумацького районного суду №916/4184/12 від 10.01.2013 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_8 (його другої дружини) аліменти на утримання їхнього малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) (а.с. 65).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на теперішній час матеріальний стан платника аліментів змінився, він не працює, підприємницькою діяльністю не займається, має хворобливий стан здоров'я, протягом тривалого часу хворіє, отримує пенсію по інвалідності, після рішення суду про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 став інвалідом третьої групи, залишку з пенсії з відрахуванням аліментів стягуваних з нього за виконавчими листами на утримання трьох дітей на життя йому не вистачає і такий розмір аліментів ставить ОСОБА_2 у скрутне матеріальне становище.
Такий висновок суду є правильним, виходячи з наступного.
В силу дії ст. 180 СК України на батьків покладається обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 184 СК України аліменти в твердій грошовій сумі можуть бути визначені судом за заявою одержувача або платника аліментів у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
За змістом ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до довідок №329 та №330 від 15.10.2012 року, виданих Колінцівською сільською радою, ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, в склад його сім'ї входить дружина та син (а.с. 8, 9).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 17.10.2012 року ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи, не працює, проживає у житловому будинку загальною площею 57,2 кв.м, придатному для проживання, газифікованому, його сім'я проживає в складних матеріальних умовах, голова сім'ї хворіє, на утриманні є малолітня дитина (а.с. 10).
Відповідно до довідки №2310/03 від 15.10.2012 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі і отримує пенсію по інвалідності в розмірі 856 грн. (а.с. 11).
Згідно копії виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №795/12 Тлумацької ЦРЛ від 16.02.2012 року та копії виписки з медичної карти стаціонарного хворого №955/2012 р. інфарктного відділення №2 з реабілітацією Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру від 15.03.2012 року ОСОБА_2 встановлено діагноз -ІХС. Стенокардія напруги ФК ІІІ. Стенокардія покою. Кардіосклероз постінфарктний (Q І.М. нижньої стінки без анамнезу). СН ІІ А ФК ІІІ. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., ступінь 3, ризик 4. Вторинний пієлонефрит ст. н/рем. Аліментарне ожиріння ІІ ст. (а.с. 14, 15).
З копії витягу-епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №11155/1135 урологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні вбачається, що ОСОБА_2 15.05.2012 року переніс операцію по видаленню лівої нирки (а.с. 16). В подальшому ОСОБА_2 продовжує періодично лікуватись в Тлумацькій ЦРЛ, Івано-Франківській обласній клінічній лікарні (а.с. 17, 18, 19, 73).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №589368 від 19.09.2012 року ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності загального захворювання безстроково. Протипоказані фізичні перевантаження (а.с. 20).
Апелянтом не надано суду доказів в обґрунтування доводів про наявність у позивача інших доходів, крім пенсії по інвалідності.
За наведених обставин та норм матеріального права, які регулюють спірні правові відносини, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру стягуваних аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, визначивши спосіб виконання відповідачем обов'язку утримувати дитину у вигляді стягнення аліментів у частці від доходу відповідача.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з урахуванням встановлених судом обставин справи, а саме, стан здоров'я позивача-відповідача погіршився, часто хворіє, матеріальне становище також погіршилось, він ніде не працює, отримує пенсію по інвалідності, потребує коштів на лікування та сплачує аліменти ще на двох дітей крім дочки ОСОБА_4.
За змістом статей 10, 11, 58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча М.Д. Горейко
Судді: В.А. Девляшевський
Я.Ю. Ковалюк