Судове рішення #2871715

Справа № 2-214/2007 року

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 червня 2007 року                                                                                           смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді     Тустановського А.О.

секретаря                                                 Волощук І.В.

представника                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до інспекції держтехнагляду Веселинівського району Миколаївської області,  Фермерського господарства „Любашівська Зоря" Любашівського району Одеської області,  Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Сільські ресурси" м.  Миколаїв,  Відкритого акціонерного підприємства „Каракуб" Великоновселківського району Донецької області,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання права власності на майно,

 

ВСТАНОВИВ:

 

10 квітня 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на майно.

В позовній заяві позивач зазначив,  що ним на протязі 2003 - 2004 років у різних фізичних та юридичних осіб придбавалася сільськогосподарська техніка,  після чого в грудні 2005 року позивач звернувся до інспекції держтехнягляду Веселинівського району Миколаївської області з приводу реєстрації та постановки на облік купленого ним майна у встановленому законом порядку,  де йому було відмовлено у зв'язку із неналежним оформленням документів на придбане майно.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю,  просить суд визнати за ним право власності на комбайн СК - 5 „Нива",  жатка ЖВН - 6,  жатка ЖРБ - 4, 2,  трактор - 150 К,  автотракторний причеп,  культиватор КПС - 4, 2,  зернопогрузчик,  дискова борона БДТ - 3,  зерноочисна машина ОВС - 25,  плуг ПЛН - 5-35,  тракторний причеп 2 - ПТС - 40.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися,  про час та місце розгляду цивільної справи повідомлені належним чином.

Від відповідачів ВАТ „Каракуб",  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 та інспекції держтехнягляду Веселинівського району Миколаївської області повідомлення про причини неявки в судове засідання не надійшли.

Від відповідача ОСОБА_4 телеграмою надійшло повідомлення в якому вона просить суд справу розглядати без їх участі та погоджується з позовними вимогами.

Згідно з даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача ФГ „Любашівська Зоря" внесено інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу. Також згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державну реєстрацію ТОВ СП „Сільські ресурси" припинено у зв'язку з визнанням його банкрутом.

 

Згідно ч. 1  ст.  224 ЦПК України,  у разі неявки в судове засідання відповідача,  який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними,  суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,  якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що у справі можливо ухвалити заочне рішення.

Суд,  в межах заявлених вимог та наданих доказів,  приходить до висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено,  що 25.02.2004 року між відповідачем ФГ „Любашівська Зоря" та позивачем ОСОБА_2  укладено договір купівлі-продажу № 2. Згідно умов цього договору продавець продав,  а покупець купив комбайн зерновий СК-5 „Нива" (№ машини НОМЕР_1,  № двигуна НОМЕР_2) за ціною 14000 (чотирнадцять тисяч) грн.,  жатку ЖВН-6 (НОМЕР_3) за ціною 4000 (чотири тисячі) грн.,  жатку ЖРБ-4, 2 (1982 року випуску,  НОМЕР_4) за ціною 3000 (три тисячі) грн.. Зазначена сума коштів сплачена позивачем в касу відповідача,  що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 46 від 25.02.2004 року. Вказане майно передане ФГ „Любашівська Зоря" та прийняте ОСОБА_2  відповідно до податкової накладної № 23 від 25.02.2004 року та накладної № 33 від 25.02.2004 року.

Також,  17.03.2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу за умовами якого продавець продала плуг ПЛН-5-35 за ціною 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. ОСОБА_2 ,  який в свою чергу сплатив вказану грошову суму та прийняв майно.

Крім того,  17.03.2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3  укладено договір купівлі-продажу за умовами якого продавець продав зерноочисну машину ОВС-25 (НОМЕР_5,  НОМЕР_6,  1993 року випуску) за ціною 2000 (дві тисячі) грн. ОСОБА_2 ,  який в свою чергу сплатив вказану грошову суму та прийняв майно.

Згідно ч. 1  ст.  655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1  ст.  334 ЦК України встановлено,  що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,  якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд вважає,  що право власності позивача на зазначене вище майно виникло з моменту передання йому відповідачем ФГ „Любашівська Зоря" сільськогосподарської техніки,  тобто з 25.02.2004 року,  та передання майна відповідачами ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ,  тобто з 17.03.2004 року.

Також,  15 липня 2003 року між відповідачем ТОВ СП „Сільські ресурси" та позивачем ОСОБА_2  укладено договір купівлі-продажу згідно з умовами якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця трактор Т-150 (1991 року випуску,  № машини НОМЕР_7,  № двигуна НОМЕР_8),  автотракторний причеп XTV 00819L (1993 року випуску № машини НОМЕР_9),  а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього 7000 (сім тисяч) грн.. Після сплати позивачем зазначеної суми коштів,  відповідач передав останньому майно та накладну від 15 липня 2003 року. Крім того,  сторонами підписано акт приймання-передачі техніки від 15.07.2003 року. В процесі ремонту вказаного трактору позивачем було замінено блок двигуна трактора на інший,  що має НОМЕР_10 та 1986 рік випуску.

18.08.2003 року між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_2  укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого ОСОБА_5 продала,  а ОСОБА_2  купив у неї тракторний причеп 2-ПТС-40 (шасі НОМЕР_11) за ціною 1000 (одна тисяча) грн.. Позивач зазначену грошову суму сплатив відповідачці,  а та в свою чергу передала майно у власність позивачу,  що витікає з умов договору.

16.05.2003 року позивач оплатив у касу відповідача ВАТ „Каракуб" 10300 (десять тисяч триста) грн.,  що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 148. Цією ж датою відповідачем виписано на ім'я позивача накладну № 148 на отримання останнім культиватора КПС-4, 2,  зернопогрузчика та дискової борони БДТ-3 (НОМЕР_12,  НОМЕР_13, 1984 року випуску).

Згідно  ст.  224 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві,  а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1  ст.  128 ЦК України (в редакції 1963 року) визначено,  що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі,  якщо інше не передбачено законом або договором.

 

За таких обставин суд вважає,  що право власності позивача на зазначене вище майно виникло з моменту передання йому відповідачем ТОВ СП „Сільські ресурси" сільськогосподарської техніки,  тобто з 15.07.2003 року,  передання майна відповідачем ОСОБА_5,  тобто з 18.08.2003 року та передання майна відповідачем ВАТ „Каракуб",  тобто з 16.05.2003 року.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.07.2003 року продане відповідачем ТОВ СП „Сільські ресурси" позивачу майно під забороною,  арештом та в податковій заставі не перебувало.

Також,  згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 25.02.2004 року продане відповідачем ФГ „Любашівська Зоря" позивачу майно під забороною,  арештом та в податковій заставі не перебувало.

В силу  ст.  392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,  якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

В судовому засіданні встановлено,  що право власності ОСОБА_2  на майно не визнається інспекцією держтехнягляду Веселинівського району Миколаївської області з причини неналежного оформлення документів під час придбання ним цього майна.

З огляду на викладене,  суд вважає,  що договори купівлі-продажу,  укладенні позивачем з відповідачами не суперечать вимогам  ст.  655 ЦК України,   ст.  224 ЦК України (в редакції 1963 року). Згідно ч. 2  ст.  48 ЗУ „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права,  хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння,  а тому суд приходить до висновку,  що необхідно визнати право власності позивача на придбану ним сільськогосподарську техніку.

На підставі викладеного,   ст.   ст.  10,  60,  212-215,  224 ЦПК України,   ст.   ст.  334,  655 ЦК України,   ст.   ст.  128,  224 ЦК України (в редакції 1963 року),   ст.  48 ЗУ „Про власність",  суд,

 

ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

·        комбайн СК-5 „Нива" (№ машини НОМЕР_1,  № двигуна НОМЕР_2);

·        жатку ЖВН-6 (НОМЕР_3);

·        жатку ЖРБ-4, 2 (1982 року випуску,  НОМЕР_4);

·        плуг ПЛН-5-35;

·        зерноочисну машину ОВС-25 (НОМЕР_5,  НОМЕР_6, 1993 року випуску);

·        трактор Т-150 (1991 року випуску,  № машини НОМЕР_7,  № двигуна НОМЕР_10);

·        автотракторний причеп XTV 00819L (1993 року випуску № машини НОМЕР_9);

·        тракторний причеп 2-ПТС-40 (шасі НОМЕР_11);

·        культиватор КПС-4, 2;

·        зернопогрузчик;

·        дискові борони БДТ-3 (НОМЕР_12,  НОМЕР_13, 1984 року випуску).

Заочне рішення може бути переглянуте Веселинівським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача шляхом подачі відповідної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення вступило в закону силу 23 червня 2007 року. Оригінал рішення знаходиться в Веселинівському райсуді,  цивільна справа № 2-214/2007 рік.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація