Справа №2-158
2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2008 р. Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Криворучка П.В.,
при секретарі Маньковській Л.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Красні Окни,
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в сумі 3.000 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в сумі 3.000 грн., посилаючись на те, що 05.02.2008р. на загальних зборах пайщиків - власників земельних паїв СВК ім.Кірова, де були присутніми чотириста сорок чоловік, відповідач ОСОБА_2 навів на нього наклеп, звинувачуючи, в незаконному використанні, разом з ОСОБА_3, двохсот гектарів землі та привласненні прибутку від цього. Цим наклепом відповідач принизив позивача в очах всіх присутніх пайщиків, а також в очах керівників району. Оцінюючи завдану моральну шкоду в 3000 грн., позивач вважав цю компенсацію малою і незначною.
Зазначений наклеп став відомий всьому населенню села, в якому мешкає позивач, і на його думку люди повірили в це, почали вважати його нечесним та злодієм, що принизило його авторитет, як керівника підприємства та як людини взагалі.
В судовому засіданні позивач наполягав на позовних вимогах та на обставинах, зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши суду, що він дійсно на зборах 05.02.2008р. висловлювався про 200га. нерозпайованої землі, звинувачуючи позивача в тім, що він разом з ОСОБА_3 особисто використовують зазначену землю, а прибуток привласнюють собі, однак вважає, що моральної шкоди він цим позивачеві не завдав.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши всі подані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав:
свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що на зборах 05.02.2008р. ОСОБА_2 звинувачував позивача в тому, що той особисто використовує 200га. неропайованої землі та прибуток привласнює собі, від чого репутація позивача дійсно постраждала;
із витягу з протоколу №1 загальних зборів пайщиків СВК «Кірова» Красноокнянського району Одеської області від 05.02.2008р., видно, що ОСОБА_2 звинувачував ОСОБА_1 у особистому використанні 200га. землі кооперативу та привласненні прибутків від цього; /ар.сп. 4 /
згідно листа Топалівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області гр.гр.ОСОБА_1 та ОСОБА_3, мешканці АДРЕСА_1, на території Топалівської сільської ради орендарями-суборендарями землі не являються; /ар.сп. 41-54 /
відповідно до довідки СВК „Кірова” від 25.07.2008р., договору оренди землі від 28.12.2006р., укладеного між Красноокнянською райдержадміністрацією та СВК „Кірова”, і платіжних доручень про оплату за оренду, орендарем земель державної власності є саме вказаний кооператив, а не його голова, як фізична особа; /ар.сп. 58-73 /
ст.3 Конституції України проголошено, що людина, її здоров”я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальної цінністю;
згідно ст.28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності, а також ніхто не може бути підданий такому, що принижує його гідність, поводженню;
ст.68 Конституції України зобов”язує кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;
п.3 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов”язків зокрема, є завдання моральної шкоди іншій особі;
згідно ч.1, п.9 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу, а способом їх захисту може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
ч.1 ст.23 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав;
згідно п.п.2,4 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів; у приниженні честі, гідності фізичної особи;
відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості;
ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини;
відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001р.) розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин;
ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень;
згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може грунтуватись на припущеннях;
відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнанні сторонами не підлягають доказуванню;
ч.ч.1,3 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем доведений факт приниження його честі, гідності і ділової репутації, із завданням душевних страждань та моральної шкоди, висловлюваннями відповідача про незаконне використання не розпайованої земельної ділянки, та привласнення прибутків, що не заперечувалось відповідачем. При визначенні розміру грошового відшкодування, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, та матеріальне становище останнього, як передбачено ч.4 ст.1193 ЦК України, а також вимоги розумності і справедливості.
Що стосується пояснень відповідача та показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що репутація ОСОБА_1, від звинувачень в незаконному використанні землі та привласненні від цього прибутків, не постраждала, то на переконання суду ці твердження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки безпідставне та недоведене звинувачення кожної людини у вчиненні злочинних дій безумовно призводять до приниження її честі, гідності та ділової репутації.
Натомість, лист Топалівського сільського голови від 26.06.2006р. на ім»я начальника Котовського міжрайонного відділу інспекторської діяльності ОСОБА_8/ар.сп. 18 /; лист т.в.о. голови райдержадміністрації на депутатський запит Топалівської сільської ради /ар.сп. 19 /; лист т.в.о. голови райдержадміністрації на ім»я ОСОБА_11 /ар.сп. 20 /; лист Топалівського сільського голови на ім»я начальника Котовського міжрайонного відділу інспекторської діяльності /ар.сп. 21 /; лист заступника голови, начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації на ім»я ОСОБА_9, ОСОБА_10/ар.сп. 22 /; довідку Топалівської сільської ради на ім»я ОСОБА_2 /ар.сп. 23 /; завдання Одеського обласного управління земельних ресурсів на виготовлення схеми поділу земель колективної власності на земельні частки та долучені до нього документи /ар.сп. 74-78 /, суд, на підставі ч.1 ст.70 КАС України, не бере до розгляду, оскільки вони не стосуються предмету доказування у справі.
На підставі ст.ст.3, 28, 68 Конституції України, п.3 ч.2 ст.11, ч.1, п.9 ч.2 ст.16, ч.1, п.п.2,4 ч.2, ч.3 ст.23, ч.1 ст.1167, ч.4 ст.1193 ЦК України, п.п.5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 принести свої вибачення ОСОБА_1, на чергових загальних зборах пайщиків СВК ім.Кірова АДРЕСА_1, за завдану образу та приниження його честі, гідності і ділової репутації, спростувавши інформацію про особисте незаконне використання 200га. землі та привласнення доходів від цього.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2р. народження, мешканця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, 750 /сімсот п"ятдесят/ грн.00 коп., в якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, 116 грн.25 коп., в якості часткового повернення судових витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя