АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц-796/4555/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Галась І.А.
Доповідач: Махлай Л.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.
при секретарі: Хилюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою через представника ОСОБА_3, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Державного підприємства «Інформаційний цент» Міністерства юстиції України про визнання договору недійсним,
в с т а н о в и л а :
ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.02.2013 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішення Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/2141/13-ц. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права, оскільки суд не врахував, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення питання про дійсність кредитного договору та договору застави від 19.03.2008 року.
Сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про зупинення розгляду справи суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 у даній справі подано зустрічну позовну заяву про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, яка прийнята до спільного розгляду з позовом про стягнення заборгованості, а тому питання недійсності правочину розглядається у одному провадженні з питанням про стягнення заборгованості за цим правочином.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам та нормам процесуального права.
Так, питання зупинення провадження у справі врегульовано ст. ст. 201, 202 ЦПК України.
Як на підставу зупинення провадження у справі ОСОБА_2 посилався на те, що ухвалою Печерського районного суду від 29.01.2013 року відкрито провадження за його позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними.
Разом з тим, ОСОБА_2 у даній справі звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Державного підприємства «Інформаційний цент» Міністерства юстиції України про визнання кредитного договору та договору застави недійсними та ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання від 05.12.2012 року такий позов було прийнято для розгляду в одному провадженні із позовом про стягнення заборгованості.
У апеляційній скарзі акцент зроблено на те, що ухвала про відмову у зупиненні провадження у справі може бути оскаржена у апеляційному порядку, а не на те, в чому полягає неправильність оскаржуваної ухвали чи які порушення допущені судом першої інстанції. У скарзі жодним чином не вказується, у зв`язку з чим подано позов до Печерського районного суду про визнання угод недійсними, якщо такий же позов вже було подано у рамках розгляду даної справи.
Оскільки питання недійсності правочинів є предметом даного спору суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність правових підстав для зупинення розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді