Провадження № 3/168/107/13

Справа № 168/261/13-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2013 року суддя Старовижівського районного суду Волинської області

ОСОБА_1 Й, розглянувши cправу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянина України, проживає та зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимої, до адміністративної відповідальності не притягалась,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

В період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. ОСОБА_2, працюючи на посаді заступника головного бухгалтера Старовижівської ЦРЛ, провела нарахування працівнику ОСОБА_3 за наданий у жовтні 2012 року день відпочинку, як працівнику-донору не за 12 годин, а лише за 3 години робочого часу, чим порушила вимоги ст.124 КЗпП України та провела оплату праці всупереч вимог постанови КМ України від 08.02.1995р. № 100, і скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 41 КУпАП, визнала повністю та пояснила, що помилково нарахувала годинну заробітну плату працівнику-донору не з середнього заробітку, діяла на підставі поданого табелю обчислення робочого часу; на час проведення перевірки вказані порушення усунуто, а саме: у листопаді 2012 року проведено донарахування у сумі 22,29грн. та у грудні 2012 року у сумі 122,76 грн.

Крім повного визнання ОСОБА_2 вини у вчиненому правопорушенні, вона також підтверджується дослідженими в судовому засіданні зібраними матеріалами у справі, а саме: протоколом про адмінправопорушення серії № 03-18-15/0032 від 18.02.2013р.; актом перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 18.02.2013р; посадовою інструкцією заступника головного бухгалтера, затвердженою 03.08.2009р.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.41 КУпАП.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, її майновий стан, щирого розкаяння, усунення вказаного порушення на час проведення перевірки, як пом’якшуючої відповідальність обставини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, та зважаючи на те, що жодних суттєвих наслідків правопорушення за собою не потягло, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення і обмежитись щодо неї усним зауваженням.

Керуючись ст.124 КЗпП України, ст.ст. 22, ч.1 ст. 41, 252, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

          Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП у зв’язку із малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

ОСОБА_1