АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Боголюбської Л.Б.,
суддів Бєлан Н.О., Осіпової Л.О.,
за участю прокурора Ємця А.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року.
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимий 1 листопада 2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, повернута на додаткове розслідування прокурору Голосіївського району.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у тому, що він 10 липня 2012 року близько 10 год. 30 хв., перебуваючи у приміщені супермаркету «Велика кишеня» ТОВ «Фудмаркет № 10», по проспекту Глушкова, 36 у м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності працівників магазину та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, яке належить ТОА «Фудмаркет №10», а саме: 6 металевих банок червоної ікри «Червоне Золото», вартістю 103 грн. 74 коп. кожна. Після чого, ОСОБА_1, сховавши викрадене майно до пакету з крупою, не розрахувавшись на касі, покинув приміщення магазину «Велика Кишеня», чим завдав ТОВ «Фудмаркет №10» матеріальні збитки на загальну суму 622 грн., 44 коп.
Крім того, ОСОБА_1 23 липня 2012 року близько 13 год. 20 хв., перебуваючи у приміщення супермаркету «Велика Кишеня» ТОВ «Фудмаркет №10» по проспекту Глушкова, 36 у м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності працівників магазину та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «Фудмаркет №10», а саме: 5 металевих банок червоної ікри «Червоне золото», вартістю 103 грн. 74 коп. кожна; 3 металевих банки червоної ікри «Шаланда», вартістю 103 грн. 97 коп., кожна, 2 металеві банки червоної ікри «Камчатський лосось», вартістю 116 грн., 99 коп., кожна. Після чого, ОСОБА_1, сховавши викрадене майно до пакету з крупою, не розрахувавшись на касі, покинув приміщення магазину «Велика кишеня», чим завдав ТОВ «Фудмаркет 10» матеріальні збитки на загальну суму 1 064 грн., 59 коп.
Крім того, 24 липня 2012 року близько 16 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні супермаркету «Велика Кишеня» ТОВ «Фудмаркет №10» по проспекту Глушкова, 36 у м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності працівників магазину та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно повторно викрав чуже майно, а саме: 6 металевих банок червоної ікри «Червоне золото», вартістю 103 грн. 74 коп. кожна. Після чого, ОСОБА_1, сховавши викрадене майно до пакету з крупою, не розрахувавшись на касі, покинув приміщення магазину «Велика кишеня», чим завдав ТОВ «Фудмаркет 10» матеріальні збитки на загальну суму 622 грн., 44 коп.
Крім того, 25 липня 2012 року близько 16 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні супермаркету «Велика Кишеня» ТОВ «Фудмаркет №10» по проспекту Глушкова, 36 у м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності працівників магазину та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно повторно викрав чуже майно, а саме: 6 банок «Ікри лососевої», вартістю 103 грн. 97 коп. кожна; 2 банки ікри «Камчатський лосось», вартістю 81 грн. 51 коп., кожна; 1 банку ікри «Червоне золото», вартістю 103 грн. 74 коп. Після чого, ОСОБА_1, сховавши викрадене майно до пакету з крупою, не розрахувавшись на касі, направився до виходу з магазину, де був затриманий працівниками охорони ТОВ «Фудмаркет №10».
Направляючи кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 на додаткове розслідування прокурору Голосіївського району м. Києва з підстав, передбачених ст. 281 КПК України 1960 року, суд мотивував своє рішення тим, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 є грузином та громадянином Грузії, тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні отримав лише у 2010 році, усі свої пояснення та заяви надавав російською мовою, що підтверджує клопотання захисника та обвинуваченого про те, що останній не володіє державною мовою. Всупереч цьому, досудове розслідування проводилося без участі перекладача та захисника, що є обов'язковим відповідно до вимог ст. 45 КПК України.
В апеляції прокурор, який брав участь брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року скасувати та направити матеріали кримінальної справи на новий судовий розгляд. Мотивуючи своє прохання, прокурор вказує, що висновок суду є передчасним та незаконним, оскільки не ґрунтується на матеріалах справи, які не були досліджені у судовому засіданні та посилається на те, що обвинувачений з 2002 року проживає на території України, під час судового розгляду не звертався до суду з клопотанням про слухання справи російською мовою, крім того, у суді першої інстанції під час попереднього розгляду не заперечував проти його проведення за відсутності його захисника. Крім того, апелянт вказує, що під час досудового розслідування справи інтереси ОСОБА_1 захищав адвокат ОСОБА_4
У запереченнях захисник ОСОБА_2 просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року - без змін. При цьому захисник вказує на те, що матеріали кримінальної справи повернуті на додаткове розслідування не лише з мотивів порушення права на захист обвинуваченого, а й через однобічність та неповноту досудового слідства, оскільки не були допитані охоронці, які затримали ОСОБА_1, касири, по кожному епізоду вчинення крадіжки, не залучені, як речові докази стрічки касових апаратів, не проводилося впізнання обвинуваченого касирами та охоронцями по перших трьох епізодах вчинення крадіжки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Як убачається з матеріалів справи, суд призначив справу до розгляду, зазначивши, що суттєвих порушень кримінально-процесуального законодавства, які б перешкоджали судовому розгляду справи, не встановлено. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував, щоб попередній розгляд справи проводився без участі його захисника.
Під час підготовчої частини судового засідання по даній справі захисником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 на додаткове розслідування з підстав порушення його права на захист, оскільки ОСОБА_1 є особою, яка не володіє мовою, якою ведеться судочинство, а тому участь захисника у справі є обов'язковою з моменту затримання особи чи з моменту пред'явлення їй обвинувачення. При цьому захисник посилалася на положення ст. 246 КПК України 1960 року, якими регламентується порядок та підстави повернення справи на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду.
Задовольняючи клопотання захисника, суд керувався положеннями ст. 281 КПК України 1960 року, проте залишив поза увагою, що якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Згідно з положеннями ст. 19 КПК України 1960 року мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України « Про засади державної мовної політики», а згідно з положеннями ст. 14 цього Закону особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії ( робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. Слідчі і судові документи складаються державною мовою та відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі ( обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють.
19 вересня 2012 року ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення і за його клопотанням до участі в досудовому розслідуванні був допущений як захисник адвокат ОСОБА_5, який був присутній при допиті ОСОБА_1 як обвинуваченого, та разом з обвинуваченим знайомився з матеріалами справи. Проте, ні обвинувачений, ні захисник не заявляли клопотань щодо необхідності перекладу постанови про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого та про залучення перекладача.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 прибув в Україну в 2000 році з Грузії ( а.с. 135), тобто протягом дванадцяти років проживає в Україні, в 2002 році притягувався до кримінальної відповідальності і був засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва.
Таким чином, ОСОБА_1 обізнаний з процедурою досудового розслідування та судочинства в Україні, в тому числі і з мовою, якою судочинство ведеться.
Як убачається з матеріалів справи, протягом досудового слідства ОСОБА_1 будь - яких заяв з приводу того, що він не володіє мовою, якою ведеться досудове розслідування, не заявляв та не заявляв клопотань з проханням надати йому перекладача. Не повідомляв він про це також і тоді, коли йому була вручена копія обвинувального висновку ( а.с. 167).
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 не заявляв клопотань та не звертався із заявами про надання йому обвинувального висновку в перекладі на його рідну мову чи мову, якою він вільно володіє, а повідомив про це лише в судовому засіданні суду першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції шляхом залучення перекладача міг поновити процесуальне право ОСОБА_1, в тому числі і на переклад обвинувального висновку.
Та обставина, що ОСОБА_1 протягом досудового слідства власноручні записи вчиняв російською мовою, свідчить про те, що йому була забезпечена можливість користуватися тією мовою, якою він володіє, але вона не була підставою для залучення перекладача при проведенні слідчим слідчих дій за відсутності його клопотання.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що висновки суду першої інстанції щодо порушення права ОСОБА_1 на захист під час досудового розслідування є передчасними, зроблені без належного дослідження матеріалів справи, а тому є необґрунтованими.
Вказівки суду першої інстанції про необхідність перевірки і інших доводів захисника, зокрема, щодо допиту як свідків охоронців, які затримали ОСОБА_1, касирів, що працювали на касі, залучення як речових доказів контрольних стрічок касових апаратів по всім епізодам обвинувачення, то ці доводи можуть бути перевірені в судовому засіданні шляхом допиту свідків або шляхом давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315 - 1 КПК України 1960 року, оскільки дана кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції до набрання чинності новим Кримінальним процесуальним Кодексом і підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Таким чином, колегія суддів уважає слушними доводи апелянта щодо необґрунтованості постанови суду першої інстанції, а тому приходить до висновку про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд в той же суд.
Керуючись ст.ст. 365,366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року про повернення прокурору Голосіївського району м. Києва на додаткове розслідування кримінальної справи за обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без зміни.
С У Д Д І:
__________________ ________________ _______________
Боголюбська Л.Б. БєланН.О. Осіпова Л.О.
Справа № 11/796/386/2013 Категорія КК: ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185
Головуючий у першій інстанції Бондаренко Г.В.
Доповідач Боголюбська Л.Б.