ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" листопада 2006 р. | Справа № 12/5109 |
За позовом 1. Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України його регіонального відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький
2. ВАТ „Славутський завод залізобетонних виробів” м. Славута
до Дочірнього підприємства „Полукс-2” м. Славута
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
Позивача 1. : Кошелюк З.М. за довіреністю №1620 від 04.09.06.
Позивача 2. : Береза П.С. керуючий санацією
Відповідача : Чернов В.В. за довіреністю №57 від 17.10.06.
За участю Параскевича О.Г. прокурора відділу прокуратури Хмельницької області
Славутським міжрайонним прокурором подано позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, його регіонального відділення по Хмельницькій області ВАТ “Славутський завод залізобетонних виробів” м. Славута до дочірнього підприємства “Полукс-2” м. Славута про зобов’язання повернути незаконно утримуване майно: автовишку ГАЗ-52 № 11 –54 вартістю 3604 грн., асенізаторську машину ГАЗ-53 № 56-44 вартістю 753 грн., форми плит: ПТ 63-15 в кількості 15 штук, вартістю 2304 грн., ПТ 54-12 в кількості 2 штуки, вартістю 2815 грн., ПТ 60-12 в кількості 9 штук, вартістю 3470 грн., ПТ 63-12 в кількості 3 штуки, вартістю 5412 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо повернення майна, переданого останньому на відповідальне зберігання, відповідно до умов договорів № 13 від 01.02.2002р. та № 23 від 08.02.2002р., укладених між ВАТ “Славутський завод залізобетонних виробів” та дочірнім підприємством “Полукс-2” м. Славута.
Вказують, що строк дії обох договорів минув, сторонами не продовжувався, проте відповідач, без поважних причин, в порушення умов договору, не повертає прийняте на зберігання майно власнику.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що у позовній заяві прокурор, обґрунтовуючи визначення одним з позивачів Фонду державного майна України (його регіонального відділення по Хмельницькій області), зазначив, що в майні відкритого акціонерного товариства „Славутський завод залізобетонних виробів” частка державного майна, управління якою здійснює регіональне відділення Фонду державного майна по Хмельницькій області, становить 99,955%, тому невиконання відповідачем зобов'язання по поверненню майна порушує інтереси держави, оскільки позбавляє її права вільно розпорядитись належним йому майном в цілях виробництва. Про те, „Славутський завод залізобетонних виробів” є відкритим акціонерним товариством і Фонд державного майна володіє відповідним відсотком акцій даного підприємства, а не його майна. При цьому звертає увагу суду на те, що власником майна відкритого акціонерного товариства „Славутський завод залізобетонних виробів” є вказане акціонерне товариство, а власниками акцій - його акціонери. В частині 1 статті 4 Закону України „Про цінні папери” дано визначення терміну „акція” як цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Статтею 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пунктом першим резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999р. №3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положення статті 2 АІЖ України передбачено, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного (господарського) суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини наведеного рішення Конституційного суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині 2 Арбітражного процесуального Кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В даному випадку спір у зазначеній справі виник між двома господарюючими суб'єктами - відкритим акціонерним товариством „Славутський завод залізобетонних виробів" та Дочірнім підприємством "Полукс-2", а будь-які докази порушення прав визначеного прокуратурою позивача - Фонду державного майна України (його регіонального відділення по Хмельницькій області) в матеріалах справи відсутні. Тому визначення прокурором Фонду державного майна України (його регіонального відділення по Хмельницькій області) позивачем за вимогами про захист інтересів держави є необгрунтованим. Згідно з ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Отже, позивач (відкрите акціонерне товариство „Славутський завод залізобетонних виробів") за наявності передбачених законом підстав не позбавлений права самостійно звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до абз.3 п.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/570 від 22.05.2002р. “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам”, якщо господарський суд порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.1 ч.1 статті 81 ГПК. Враховуючи викладене, просить суд позовну заяву залишити без розгляду.
Оглядом матеріалів справи судом було встановлено, що позов заявлено Славутським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Фонду державного майна України його регіонального відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький, ВАТ „Славутський завод залізобетонних виробів” м. Славута, тобто прокурором зазначено фактично два відповідача: Фонд державного майна України його регіональне відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах) та Відкрите акціонерне товариство „Славутський завод залізобетонних виробів” м. Славута (сторону по договору).
Статтею 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом першим резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999р. №3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положення статті 2 АПК України передбачено, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного (господарського) суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини наведеного рішення Конституційного суду України під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора і на підставі ч.1 ст. 2 ГПК України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.
Заявляючи позов про зобов’язання відповідача повернути ВАТ „Славутський завод залізобетонних виробів” незаконно утримуване майно: автовишку ГАЗ-52 № 11 –54 вартістю 3604 грн., асенізаторську машину ГАЗ-53 № 56-44 вартістю 753 грн., форми плит: ПТ 63-15 в кількості 15 штук, вартістю 2304 грн., ПТ 54-12 в кількості 2 штуки, вартістю 2815 грн., ПТ 60-12 в кількості 9 штук, вартістю 3470 грн., ПТ 63-12 в кількості 3 штуки, вартістю 5412 грн., прокурор необґрунтовано визначив Фонд державного майна України його регіонального відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, тобто в якості позивача, оскільки Фонд державного майна України його регіональне відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький не є стороною в господарському зобов’язанні і ніяких послуг відповідачу не надавало.
Тому, в позові, Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України його регіонального відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький до Дочірнього підприємства „Полукс-2” м. Славута про витребування майна з чужого незаконного володіння необхідно відмовити.
Відкрите акціонерне товариство „Славутський завод залізобетонних виробів” м. Славута є самостійним господарюючим суб’єктом і не являється органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, прокурором пред’явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності.
Судом встановлено, що спір у зазначеній справі виник між двома господарюючими суб'єктами.
За таких обставин права для звернення до господарського суду з позовом в особі Фонду державного майна України його регіонального відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький та ВАТ „Славутський завод залізобетонних виробів” у Славутського міжрайонного прокурора не було.
Згідно з ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Отже, позивач – ВАТ „Славутський завод залізобетонних виробів” має самостійно право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
З огляду на викладене, позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах ВАТ „Славутський завод залізобетонних виробів” м. Славута до Дочірнього підприємства „Полукс-2” м. Славута слід залишити без розгляду по п.1 ст.81 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1 ст.81,ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
В позові Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України його регіонального відділення по Хмельницькій області м. Хмельницький до Дочірнього підприємства „Полукс-2” м. Славута про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах ВАТ „Славутський завод залізобетонних виробів” м. Славута до Дочірнього підприємства „Полукс-2” м. Славута про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.
Суддя В.О. Шпак
Віддруковано в 5 (п’яти) примірниках:
1. До справи; 2. Позивачу; 3.Відповідачу; 4,5. Прокурорам.