Справа № 413/07 Головуючий у 1
Категорія: ст. 333 ч. 1, 366 ч. 1 КК інстанції: Попова Е. М.
України. Доповідач: Катков І. А.
УХВАЛА
іменем України
22 листопада 2007 року. Колегія суддів судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Усманової С. С.
суддів: Каткова І. А., Реуса Є. В.
за участю прокурора: Статівко О. Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луганську матеріали справи по апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. на постанову судді Ленінського районного суду міста Луганська від 19 Жовтня 2007 року про задоволення скарги заявника - ОСОБА_1, скасування постанови від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, відмови в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч. 1, 366 ч. 1 КК України за відсутністю складу злочинів.
Зі змісту постанови судді Ленінського районного суду міста Луганська від 19 жовтня 2007 року про задоволення скарги заявника - ОСОБА_1, скасування постанови від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, відмови в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, за відсутністю складу злочинів, видно, що постановою від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2. при розслідуванні кримінальної справи № 308009- 07 була порушена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч. 1, 366 ч. 1 КК України. На цю постанову заявник ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову органу досудового слідства про порушення відносно нього кримінальної справи. В своїй скарзі заявник зазначив, що вважає згадану постанову органа досудового слідства про порушення кримінальної справи незаконною та такою, яку необхідно скасувати, оскільки в постанові про порушення кримінальної справи не зазначені приводи, на підставі яких порушено кримінальну справу, в постанові органу досудового слідства про порушення кримінальної справи відсутні відомості про те, що він - заявник, дійсно скоїв суспільно небезпечне діяння. Крім того, заявник вважає, що відсутні фактичні данні про те, що він мав повноваження віддавати розпорядження про відвантаження продукції або інших матеріальних цінностей за межи України, обов"язкові для виконання робітниками заводу, однак слідчий в постанові про порушення кримінальної справи вказав, що заявник віддав таке розпорядження не зважаючи на те, що службові обов"язки його - ОСОБА_1, не містять повноважень, які перераховані слідчим в постанові про порушення кримінальної справи. В постанові органу досудового слідства про порушення кримінальної справи, на думку заявника, відсутні фактичні данні про те, що він був зобов"язаний знати і знав номенклатуру відвантажуваних товарів. На думку заявника, він працює на посаді завідуючого бюро експортно-імпортного контролю і працює тільки з документами, а не з технічними виробами. Заявник вважає, що відомості, які є в постанові, не свідчать про те, що він є робітником інженерно - технічної служби і в його обов'язки входила перевірка номенклатури вивозимих товарів. Крім того, як вважає заявник, в постанові органу досудового слідства про
порушення кримінальної справи відсутні фактичні данні про те, що в результаті інкримінованих йому - заявнику ОСОБА_1, діянь настали суспільно-небезпечні наслідки, відсутні данні про спричинення якої-небудь шкоди. На думку заявника, при винесенні постанови про порушення кримінальної справи у слідчого були відсутні об"єктивні данні, які б вказували на наявність в його діянні складу злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, слідчий, який порушив кримінальну справу, не направив заявнику письмове повідомлення, чим порушив його право на захист, позбавив можливості своєчасно оскаржити його дії.
В судовому засіданні суду першої інстанції заявник ОСОБА_1 підтримав доводи своєї скарги в повному обсязі, просив постанову слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 від 16 липня 2007 року про порушення кримінальної справи відносного нього скасувати.
В своїй апеляції військовий прокурор Луганського гарнізону Рибак С просить скасувати постанову Ленінського районного місцевого суду міста Луганська від 19 жовтня 2007 року про задоволення скарги громадянина ОСОБА_1., про скасування постанови від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_1. за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, та про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно гр. ОСОБА_1. за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч. 1 КК України, за відсутністю складу злочину, прийняти Нову постанову, якою в задоволенні скарги громадянина ОСОБА_1. про скасування постанови слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_2 від 16 липня 2007 року про порушення стосовно ОСОБА_1. кримінальної справи за ознаками скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, відмовити.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав цілком апеляцію військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С і вважав за необхідне скасувати постанову судді Ленінського районного суду міста Луганська від 19 жовтня 2007 року про задоволення його - заявника ОСОБА_1, скарги, скасування постанови від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, відмови в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, за відсутністю складу злочинів, а апеляцію військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. задовольнити, вивчивши доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С, матеріали справи, колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає, що апеляція військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню, згідно вимог ст. 370 КПК України, з направленням скарги заявника на новий судовий розгляд.
З урахуванням наведеного колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що не відповідає дійсності твердження суду першої інстанції про те, що постанова органу досудового слідства про порушення кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_1. від 16 липня 2007 року не відповідає вимогам КПК України та що кримінальна справа була порушена без достатніх на то підстав, з порушенням норм КПК України, оскільки відповідно до п. 5 ч.1 ст. 94 КПК України приводом, тобто джерелом інформації до порушення 16 липня 2007 року кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_1., явилося безпосереднє виявлення слідчим військової прокуратури Луганського гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_2 під час провадження досудового слідства по кримінальній справі № 308006-07 у діях громадянина ОСОБА_1. ознак злочинів, передбачених ч.1 ст. 333 і ч. 1 ст. 366 КК України, а підставою до порушення кримінальної справи явилися фактичні дані про наявність ознак злочинного діяння у ОСОБА_1., який, будучи обізнаним про встановлений порядок і спеціальні правила здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю і знаючи про те, що для міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, необхідно одержати дозвіл (висновок) Державної служби експортного контролю України, у листо-
паді 2006 року, діючи навмисне, реалізуючі злочинний намір на порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю і бажаючи для його реалізації одержати відповідний дозвіл (висновок) Державної служби експортного контролю України, знаючи про те, що запасні частини до авіаційних двигунів ТВЗ-117 МТ 3-й серії на ДП «ЛАРЗ» відсутні, а є лише запасні частини до авіаційних двигунів ТВЗ-117 2-й серії, склав офіційні документи, які необхідні для одержання дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України, а саме:
заявку № 16/ЛАРЗ від 3 листопада 2006 року на одержання дозволу (ви сновку) Державної служби експортного контролю України на міжнародні пере дачі товарів (за винятком транзиту) (том 1, а.с. а.с. 14, 262);
технічну довідку щодо призначення й основних технічних характеристик товарів, міжнародні передачі яких планується здійснювати - додаток № 7 до вих. № 14/2525 від 6 листопада 2006 року (том 1, а.с. 271);
довідку щодо ідентифікації товарів за списком товарів, що підлягають експортному контролю - додаток № 8 до вих. № 14/2525 від 6 листопада 2006 року (том 1, а.с. 272), в які свідомо вніс неправдиві відомості щодо належності планованих до міжнародної передачі на підставі зовнішньоекономічного контракту № 8/78 від 24 жовтня 2006 року бувших в експлуатації запасних частин до авіаційних двигунів модифікації ТВЗ-117 МТ 3-й серії. Після чого, згідно постанови органу досудового слідства про порушення кримінальної справи, 6 листопада 2006 року ОСОБА_1 листом № 14/2525 від 6 листопада 2006 року направив (представив) вказані документи до Державної служби експортного контролю України, а в наступному, 21 листопада 2006 року, додатково склав офіційний документ, необхідний для одержання дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України - довідку про власність № 14/2608 від 21 листопада 2006 року, у яку свідомо вніс неправдиві відомості щодо належності запланованих до міжнародної передачі бувших в експлуатації запасних частин до авіаційних двигунів модифікації ТВЗ-117 МТ 3-й серії і знаючи, що складений ним документ є недостовірним і не відповідає дійсності, так само направив (надав) його до Державної служби експортного контролю України. Після чого, згідно постанови органу досудового слідства про порушення кримінальної справи, у період з 15 по 17 січня 2007 року ОСОБА_1, в обов'язки якого входило забезпечення декларування і своєчасне митне оформлення експортно-імпортних вантажів, діючи навмисно, знаючи про те, що фактично були відвантажені бувші в експлуатації запасні частини до авіаційних двигунів ТВЗ-117 2-й серії, склав офіційні документи, необхідні для митного оформлення вантажу вищевказаних колишніх в експлуатації запасних частин, а саме:
рахунок-фактуру № 15/01/07 від 15 січня 2007 року (том 4, а.с. 160);
відвантажувальну специфікацію № 1 від 15.01.2007 року (том 1, а.с. 284);
міжнародну товарно- транспортну накладну (СМК) № 0264598 від 16.01.2007 року (том 4, а.с. 98), в які свідомо вніс неправдиві відомості щодо належності вантажу вищевказаних бувших в експлуатації запасних частин до авіаційних двигунів модифікації ТВЗ-117 МТ 3-й серії. Після чого, згідно постанови органу досудового слідства про порушення кримінальної справи, ОСОБА_1, знаючи, що складені ним перераховані вище документи є фіктивними і не відповідають дійсності, надав їх до ТОВ «Республіка» митному брокеру ОСОБА_3. для складання вантажної митної декларації і передачі у Луганську митницю, а потім 17 січня 2007 року ОСОБА_1, діючи навмисно і продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, допустив вивіз вищевказаних товарів за межі України.
Крім цього, згідно постанови органу досудового слідства про порушення кримінальної справи, 12 лютого 2007 року ОСОБА_1, який зобов'язаний, згідно діючого законодавства України, звітувати перед Державною службою експортного контролю України про використання виданого ДП «ЛАРЗ» дозволу № 26142900 на міжнародну передачу бувших в експлуатації запасних частин до авіаційних двигунів ТВЗ-117 МТ 3-й серії, діючи навмисно і бажаючи приховати факт порушення ним порядку здійснення міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, знаючи про те, що 17 січня 2007 року за зовнішньоекономічним контрактом № 8/78 від 24 жовтня 2006 року, на підставі вищевказаного дозволу Державної служби експортного контролю України, у дійсності через митний кордон
України були переміщені бувші в експлуатації запасні частини до авіаційних двигунів ТВЗ-117 2-й серії, склав офіційний документ:
- звіт б/н про використання дозволу Державної служби експортного контролю України № 26142900 від 28 листопада 2006 року (том 2, а.с. 266), в який свідомо вніс неправдиві відомості щодо належності переміщених через митний кордон України на підставі вищевказаного дозволу бувших в експлуатації запасних частин до авіаційних двигунів модифікації ТВЗ-117 МТ 3-й серії, після чого, знаючи, що складений ним документ є фіктивним і не відповідає дійсності, 14 лютого 2007 року направив (представив) його до Державної служби експортного контролю України.
Таким чином колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що під час підписання і відправлення до Державної служби експортного контролю України 12 лютого 2007 року звіту № б/н про використання дозволу на експорт товарів № 26142900 від 28 листопада 2006 року, ОСОБА_1 достовірно знав, що фактично, всупереч наданого дозволу, ним були експортовані інші запасні частини, що підтверджується свідченнями гр. ОСОБА_1. (Том 2, а.с. 266, Том 3, а,с. 102-104, Том 4, а.с. 3-8), тобто ОСОБА_1 сам підтвердив факт здійснення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, що/ з вищевказаних джерел, зазначених у постанові слідчого про порушення кримінальної справи, та інших матеріалів кримінальної справи (показань свідків, акту ревізії), були отримані достатні фактичні дані, які вказують на наявність у діях гр. ОСОБА_1. ознак злочинів, передбачених ч. 1 ст. 333 і ч. 1 ст. 366 КК України.
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що відсутність в матеріалах кримінальної справи почеркознавчого дослідження матеріалів, на які посилається суд в своїй постанові від 19 жовтня 2007 року як на відсутність однієї з підстав до порушення кримінальної справи за ст. 366 КК України, обумовлена тим, що вказані вище документи, в які громадянин ОСОБА_1 вносив неправдиві відомості, виконані друкованим способом, що крім того, відповідно до вимог ст. 76 КПК України, проведення зазначеного дослідження або експертизи не є обов'язковим, що ОСОБА_1 від свого підпису в зазначених документах не відмовляється та підтвердив, що саме ним вони були підписані, що за таких підстав, посилання суду на обов'язкове проведення почеркознавчого дослідження матеріалів є необгрунтованим.
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що є помилковими та не відповідають дійсності твердження суду першої інстанції в своїй постанові від 19 жовтня 2007 року про те, що в постанові органу досудового слідства про порушення кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_1. не викладені будь - які фактичні дані, які б вказували на наявність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, а саме про те, що в обов'язки громадянина ОСОБА_1. входила перевірка номенклатури товарів, які підлягали експорту, та знати про їх наявність на підприємстві, оскільки в постанові слідчого про порушення кримінальної справи зазначено, що відповідно до функціональних обов'язків громадянин ОСОБА_1 повинен був прогнозувати під час предконтрактної роботи по пред'явленим проектам можливості проведення експортно-імпортних операцій відповідно з діючим законодавством; координувати роботу по проведенню експортно- імпортних операцій на етапі виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), забезпечувати отримання ліцензій, дозволів та інших документів, необхідних для проведення екс портно- імпортних операцій у відповідності до діючого законодавства, забезпечувати декларування та своєчасне митне оформлення вантажів, тобто повинен був достовірно знати найменування, номенклатуру, марку, вид та інші особливості товарів, які підлягали експортному вивезенню за зовнішньоекономічними контрактами, що при цьому під час розгляду скарги судом не були досліджені та прийняті до уваги вказані функціональні обов'язки ОСОБА_1. (том справи № 4, а.с. а.с. 373-380).
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що посилання суду першої інстанції в своїй постанові від
19 жовтня 2007 року на те, що в постанові слідчого про порушення кримінальної справи відсутні достатні дані, які б вказували на наявність одних запасних частин на підприємстві та відсутність інших, а також які саме запасні частини були вивезені, не відповідає дійсності, оскільки під час досудового слідства було достовірно встановлено, що з підприємства були вивезені запасні частини до авіаційних двигунів, на експорт яких не було дозволу Державної служби експортного контролю України, що підтверджується:
· актом ревізії Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" (том справи № 2,а.с. а.с. 5-7, 10-78, 170-239);
· поясненнями та свідченнями громадянина ОСОБА_4. (том 4, а.с. а.с. 34-40);
· поясненнями та свідченнями громадянкиОСОБА_5. (том 4, а.с. а.с. 45-51), та іншими свідченнями, з яких встановлено, що підприємством були експортовані запасні частини, на які не було дозволу Державної служби експертного контролю України, про що достовірно було відомо громадянину ОСОБА_1 ще до початку експорту вказаних товарів.
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що є хибними доводи суду першої інстанції, зазначені в його постанові від 19 жовтня 2007 року, про те, що при кваліфікації злочинів, які передбачені ч.1 ст. 333, ч.1 ст. 366 КК України і відносяться до категорії навмисних злочинів, необхідна наявність у суб'єкта прямого умислу на скоєння вказаних злочинів, що в постанові про порушення кримінальної справи відсутні фактичні дані, які б вказували на це, оскільки твердження ОСОБА_1. про те. що йому не було відомо, які саме запасні частини він експортує, та що він не мав наміру порушувати порядок експорту товарів, є лише його способом захисту на даний час, суперечить свідченням самого громадянина ОСОБА_1. та свідченням інших осіб Підприємства, даних під час досудового слідства, та не підтверджується матеріалами справи, оскільки це безпосередньо входить до прямих обов'язків громадянина ОСОБА_1., оскільки під час підписання та відправлення до Державної служби експортного контролю України 12 лютого 2007 року звіту № б/н про використання дозволу на експорт товарів № 26142900 від 28 листопада 2006 року, громадянин ОСОБА_1 достовірно знав, що фактично, всупереч наданого дозволу, ним були експортовані інші запасні частини, що підтверджується матеріалами кримінальної справи.
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що твердження суду в своїй постанові від 19 жовтня 2007 року про відсутність в матеріалах кримінальної справи будь- яких данних, які б вказували, що саме ОСОБА_1 являвся посадовою особою, яка відповідає за порядок здійснення на ДП "ЛАРЗ" міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, не від повідає дійсності, оскільки відповідно до заявки № 16/ЛАРЗ від 3 листопада 2006 року на одер жання дозволу (висновку) Державної служби експортного контролю України на міжнародні передачі товарів (за винятком транзиту), громадянин ОСОБА_1 був призначений керівництвом підприємства уповноваженою особою, відповідальною за експортний контроль підприємства за експортом вказаних в заявці товарів (томі, а.с. а.с. 14, 262).
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обгрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С про те, що, згідно ч.1 ст. 333 КК України, даний склад злочину є формальний, тобто злочин є закінченим з моменту, коли фактично порушено порядок здійснення міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, тобто настання суспільно небезпечних наслідків та спричинення шкоди не є кваліфікуючою ознакою вказаного злочину, аналогічно, склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, також є формальним, що при винесенні 16 липня 2007 року постанови про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1. за ознаками скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, у слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону капітана юстиціїОСОБА_2 малися всі приводи, підстави та всі об'єктивні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1. ознак вказаних злочинів.
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає обґрунтованими і такими, що підлягають перевірці при новому судовому розгляді доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що під час розгляду скарги громадянина ОСОБА_1. та винесення постанови від 19 жовтня 2007 року Ленінським районним місцевим судом міста Луганська порушено вимоги Кримінально- процесуального кодексу України в частині дотримання правил підсудності, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 236- 7 КПК України, постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності, що при цьому згідно Додатку № 2 до Указу Президента України від 4 вересня 2006 року № 730/2006 "Про ліквідацію Військового місцевого суду внесення змін до Указу Президента України від 30 серпня 2001 року № 769" на Луганську область поширюється підсудність військового місцевого суду Харківського гарнізону, що таким чином рішення за скаргою громадянина ОСОБА_1. прийнято не уповноваженою на то судовою установою.
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає необґрунтованими доводи апеляції військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С. про те, що після скасування постанови суду першої інстанції від 19 жовтня 2007 року про задоволення скарги заявника - ОСОБА_1, скасування постанови від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, відмови в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України за відсутністю складу злочинів апеляційний суд повинен винести свою постанову провідмову в задоволенні скарги заявника ОСОБА_1., що суперечить вимогам ст. 382 КПК України, а тому апеляція військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С підлягає задоволенню частково.
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах вважає, що при новому судовому розгляді скарги ОСОБА_1. судді першої інстанції необхідно урахувати наведене, виконати вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, після чого постановити законне і обґрунтоване рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366, 377, 382 УПК України, колегія суддів судової палати по кримінальних справах,
УХВАЛИЛА:
Постанову судді Ленінського районного суду міста Луганська від 19 жовтня 2007 року про задоволення скарги заявника- ОСОБА_1, скасування постанови від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, відмови в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, за відсутністю складу злочинів, скасувати, а скаргу заявника - ОСОБА_1на постанову від 16 липня 2007 року слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи стосовно нього - ОСОБА_1, за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 333 ч.1, 366 ч.1 КК України, направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів, задовольнивши частково апеляцію військового прокурора Луганського гарнізону Рибака С.