Справа № 2-4620/ 2007р.

РІШЕННЯ

іменем      України

14 листопада 2007 року                                Жовтневий районний суд м.    Кривого Рогу у складі:

Головуючого - судді: Шум Л.І.; при секретарі: Токаревої Т.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,    в м.    Кривому Розі,    цивільну справу за позовом ОСОБА_1до управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради про виділення частки в спільному сумісному майні,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про виділення частки в спільному сумісному майні,    посилаючись на те,    що квартира АДРЕСА_1 є приватизованою. Учасниками приватизації являються та її чоловік ОСОБА_2. У зв'язку з приватизацією нерухомого майна управлінням житлово-комунального господарства видано свідоцтво про право власності № Ж-4467 від 16 грудня 1993 року,    згідно якого вони являються співвласниками вказаної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_2помер. Звернувшись до державного нотаріуса вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з необхідністю виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об'ємі,    просив суд їх задовольнити,    виділивши у спільній сумісній власності - належні частки.

Відповідач у судове засідання не з'явився,    причина неявки суду не відома,    про день розгляду справи повідомлений належним чином.  

Вислухав позивача,    дослідивши матеріали справи,    суд рахує,    що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

У судовому засіданні встановлено,    що згідно свідоцтва про право власності на житло № Ж-4467 від 16 грудня 1993 року,    виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради,    співвласниками квартири АДРЕСА_1 являються позивач та ОСОБА_2,    які перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 липня 1961 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_2 помер. Заповіту не залишено.

Позивач звернувся до державного нотаріуса з вимогою видати свідоцтво про право на спадщину,    однак йому відмовлено,    у зв'язку з невизначеністю часток у спільному майні та рекомендовано звернутись до суду з вимогою виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Згідно    ст.    368 ЦК України спільною сумісною власністю визначається власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них. Статтею 8 закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» порядок визначення частки у спільній власності визначається договором або законом    ст.    355 Цивільного кодексу України встановлена презумпція дії правового режиму спільної власності,    що не визначає порядок вирішення питання виділення частини спільної власності кожному співвласнику ст. 370 ЦК України передбачено,    що частки кожного із співвласників при спільній сумісній власності є рівними,    якщо інше не встановлено судом.  

З наданих позивачем суду доказів випливає,    що ОСОБА_1та ОСОБА_2 володіли,    розпоряджались та користувались належним їм на праві спільної власності майном,    на власний розсуд,    договір або ж рішення суду про виділення частки у спільному майні відсутній.

На підставі досліджених доказів та викладених обставин квартира АДРЕСА_1 належить кожному з учасників приватизації у рівних долях по 1/2 її частині кожному з учасників приватизації.

Керуючись    ст.      ст.    10,   60,   212,   214-215,   256,   259 ЦПК України,       ст.      ст.    355,   368,   370 ЦК України,       ст.    8 закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,    суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради про виділення частки в спільному сумісному майні - задовольнити.

Виділити в спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1,    частку належнуОСОБА_2,    який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,    у розмірі 1/2 частини.

Виділити в спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1,    частку належну ОСОБА_1,    у розмірі 1/2 частини.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі: заяви на апеляційне оскарження на протязі 10 днів та апеляційної скарги на протязі 20 днів з момент}' подачі заяви.