Справа №2-251  

2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2007 року                                                        смт. Веселинове

Миколаївської області Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді                                Орленко Л.О.,

при секретарі                                          Одноор Н.В.,

за участю позивача                                ОСОБА_1

представника позивача                        ОСОБА_2

відповідача                                             ОСОБА_3

представника відповідача                   ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смп.Веселинове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитини та зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_13вернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитини та зміну розміру аліментів.

В позові ОСОБА_13азначила,  що за постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2002 року на її користь стягуються аліменти з відповідача ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,  в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку. На момент звернення з позовом до суду їй стало відомо,  що відповідач не працює,  постійного доходу не має,  тому не в змозі сплачувати аліменти в частці від заробітку,  у зв'язку з чим виникла заборгованість по аліментам.  Вважає,  що оскільки відповідач не має регулярного заробітку,  то просить стягувати аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі розміром 200 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 вимоги стосовно зміни розміру аліментів підтримали в повному обсязі та з тих же підстав,  пояснивши,  що відповідно до  ст. 184 СК України є підстави для стягнення аліментів в твердій грошовій сумі,  оскільки відповідач постійно змінює свій статус з працюючого на безробітного,  одержує раз в рік орендну плату в натуральній формі відповідно до договору оренди земельної ділянки. Враховуючи нерегулярний та мінливий дохід відповідача,  просять суд стягнути з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки аліменти в сумі 200 грн. щомісяця до повноліття дитини.

В судовому засіданні 25 вересня 2007 року представник позивача ОСОБА_2 відмовився від вимоги стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитини,  обґрунтувавши відмову тим,  що відповідно до  ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" з відповідача стягуються аліменти в розмірі 50 % до погашення ним заборгованості по їх виплаті. 25.09.2007 року за ухвалою суду провадження в цій частині було закрито.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав,  просив суд відмовити в задоволенні позову,  оскільки він з лютого 2007 року працює трактористом-механізатором в ТОВ , 3еселинівська автоколона №3",  регулярно отримує заробітну плату,  з якої вираховуються аліменти на утримання дочки.

Представник відповідача ОСОБА_4 вважає,  що підстав для задоволення позову не має,  так як відповідач працевлаштований та має постійний заробіток.

Суд,  заслухавши позивача,  представника позивача ОСОБА_2,  відповідача,  представника відповідача ОСОБА_4,  дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів,  прийшов до висновку,  що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що сторони уклали шлюб 21.03.1998 року. В період спільного проживання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5. З лютого 2002 року сторони проживають окремо,  кожен із них фактично створив іншу сім'ю. За постановою Веселинівського райсуду від 15 квітня 2002 року з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1. р.н.,  в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку. В період з 01.10.2004 року по 31.05.2005 року відповідач працював в ТОВ „ Веселинівська автоколона №3",  а з жовтня 2005 р,  по липень 2006 року - в ССГ „Горизонт",  двічі перебував в центрі зайнятості як безробітний - з січня по березень 2006 році та з 20.11.2006 р. по 14.02.2007 року. Відповідно до наказу № 48 від 14.02.2007 року відповідач прийнятий на роботу трактористом -комбайнером 2-го класу в ТОВ „Веселинівська автоколона №3",  де отримує регулярно заробітну плату. Крім того,  відповідач щорічно отримує дохід у вигляді орендної плати в натуральній формі.

21.05.2007 року державним виконавцем було направлено до ТОВ „Веселинівська автоколона №3" виконавчий лист для відрахування аліментів в розмірі 50 % до погашення заборгованості по аліментам,  а після погашення заборгованості - в розмірі 25 % від всіх видів заробітку відповідача.

Згідно з положеннями  СТ. 184 СК України аліменти в твердій грошовій сумі визначаються,  якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий дохід,  частину доходу отримує в натурі або за наявності інших обставин,  що мають істотне значення.

Відповідно до ч.4  ст. 223 ЦПК України,  якщо після набрання рішенням суду законної сили,  яким з відповідача присуджені періодичні платежі,  зміняться обставини,  що впливають на визначені розміри платежів,  їх тривалість чи припинення,  кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру строків платежів або звільнення від них.

З досліджених судом доказів вбачається,  що відповідач з 14.02.2007 року працює на постійній роботі трактористом -механізатором в ТОВ „Веселинівська автоколона №3",  отримує регулярний заробіток. Крім того,  має дохід у вигляді орендної плати,  з якої також відраховуються аліменти на користь позивачки. Будь-яких обставин,  що мають істотне значення для зміни розміру аліментів судом не встановлено.

Тому,  за вищевикладених обставин суд вважає,  що відсутні підстави для стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі,  а тому аліменти повинні стягуватися згідно з положеннями  ст. 183 СК України у частці від заробітку (доходу) відповідача.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  10, 11,  60, 212-215 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набуває законної сили протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.