Справа № 415/147/13-ц
Провадження № 22ц/782/761/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Максюти І.О.
суддів: Авалян Н.М., Пригорнєвої Л.І.,
при секретарі Ільченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «МТС Україна» на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 14 січня 2013 року у цивільній справі за заявою приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги ,
в с т а н о в и л а:
В січні 2013 року ПрАТ «МТС УКРАЇНА» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість за договором № 4883279/1.12140445 від 20.11.2009 р. про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку з використанням цифрового стільникового радіозв'язку стандарту СDМА-450 в розмірі 217,88 грн. основного боргу та санкції за невиконання умов договору в розмірі 487,20 грн.
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 14 січня 2013 року відкрито наказне провадження за заявою приватного акціонерного товариства «МТС УКРАЇНА» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги в сумі 217,88 грн. основного боргу та відмовлено у прийнятті заяви ПрАТ «МТС УКРАЇНА» про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 санкцій за невиконання умов договору в розмірі 487,20 грн.
Не погодившись з ухвалою суду в частині відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення санкцій, заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимоги про стягнення санкцій за невиконання умов договору суд першої інстанції виходив із того, що ця вимога не передбачена ст. 96 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно п. 1 ч. 3 статті 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу.
В ч. 5 статті 100 ЦПК України зазначено, що у разі якщо в заяви про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09 серпня 2005 року телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.
Із системного аналізу зазначеної норми та п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України вбачається, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату телекомунікаційних послуг, а саме за продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.
Із заяви про видачу судового наказу вбачається, що приватне акціонерне товариство «МТС Україна» просило стягнути з боржника на його користь заборгованість за надані послуги в сумі 485 грн. 27 коп. та санкції за невиконання умов договору в сумі 583,00 грн.
В п. 1.5 додаткової угоди № 4883279/1.12140445 від 20.11.2009р., укладеної між заявником та боржником зазначено, що забезпеченням виконання зобов'язань абонента перед оператором є не відмовлятись від договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг високошвидкісного безпроводного інтернету за договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 ЦК України.
З метою належного виконання зобов'язання його може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом (ст. 546 ЦК України).
За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання.
В п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України передбачено стягнення суми боргу шляхом видачі судового наказу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Таким чином, вимога про стягнення санкції за невиконання умов договору є окремою вимогою, яка не взаємопов'язана з вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку та не передбачена ст. 96 ЦПК України, якою встановлений вичерпний перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ.
Доводи апеляційної скарги що під терміном заборгованість законодавець розуміє як суму основного боргу, так і суму процентів, пені, штрафів, санкцій та інших нарахувань, що передбачені договорами не заслуговують на увагу і фактично є суб'єктивним тлумаченням заявником норм права.
Згідно п. 1 ч. 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону і доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зроблених в ухвалі, яка оскаржується.
Керуючись ст.ст. 96, 100,303, 307,312, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «МТС Україна» відхилити.
Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 14 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: