Справа № 2а-797/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2007 року м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці в складі головуючої судді Денишенко Т.О., при секретарі Сускову А.О., з участю позивачки ОСОБА_1, представників відповідачів: Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради Ішука Є.М. , управління праці і соціального захисту населення в Старо-міському районі м. Вінниці Дзигун О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в приміщенні суду, в залі судових засідань № 5 адміністративну справу № 2а-797/ 07 за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, управління праці і соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці про визнання дій неправомірними, стягнення недоплати разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік в сумі 1168.00 гривень,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2007 року до Староміського районного суду м. Вінниці надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, управління праці і соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці про визнання дій відповідачів неправомірними, стягнення недоплачених коштів разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік в сумі 1168,00 гривень як учасниці війни ( а. с. 1 ).

На виконання ухвали судді від 26.10.2007 року ( а. с. 4 ) позивачка усунула недоліки свого звернення до суду. Ухвалою від 05.11.2007 року ( а. с. 17 ) суддею було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

вня і не уповноважені ні призначати, ні визначати розміри таких допомог чи надавати оцінку відповідності вимогам Конституції законів, нормативно-правових актів України. Під виконання органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів державної виконавчої влади здійснюється фінансування з Державного бюджету України в централізованому порядку. Тобто, кошти, виплати яких вимагає ОСОБА_1, повинні бути виділені з Держбюджету України і це не залежить від волі чи позиції відповідачів у справі, які є лише розпорядниками цих коштів. Позов ОСОБА_1 до відповідачів є безпідставним. Представник Іщук Є.М. просить суд в позові відмовити.

Представник відповідача - управління праці і соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці Георгій О.Ю. в судове засідання не з'явився. Суду подана його заява від 13.11.2007 року ( а. с. 23 ), де представник відповідача просить дану справу розглянути по суті у його відсутності, та письмове заперечення позову. Згідно ст. 128 КАС України за умови надання суду такої заяви справу можливо розглянути на підставі здобутих в судовому засіданні та наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи № 2а-797/07 та проаналізувавши докази, наявні в ній і добуті в ході судового розгляду справи по суті в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в позові належить відмовити.

Крім пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом також досліджена законодавча та нормативно-правова база, що регулює питання виплати разової щорічної грошової допомоги учасникам війни і прирівняним до них категоріям громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_13гідно безтермінового посвідчення НОМЕР_1, виданого 27.10.2003 року Вінницьким обласним військкоматом, дійсного на всій території України, є учасницею війни і має право на пільги, встановлені для цієї категорії громадян - ветеранів війни ( а. с. 2 ). Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» їй виплачено передбачену ним суму щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня, що доводиться довідкою відповідача - Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради від 09.10.2007 року № 01-08-Ш-2395 ( а. с. 3 ).

Відповідно до ст. ст. 92, 96 Конституції України виключно Законом встановлюється Державний бюджет України, що затверджується щорічно і підлягає обов'язковому виконанню на всій території України. Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються

лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України.

Стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була чинною на момент здійснення оспорюваної виплати, тому підлягала виконанню на всій території України і була виконана відповідачами у справі. Розгляд Конституційним Судом України ( Рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 ) питання законності розмірів таких виплат до 5 Травня в 2007 році мав місце в липні цього року, тому неможливо стверджувати про неправильність виплат станом на травень 2007 року. Слід зважати на норми законодавства України щодо зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, час, з якого втратили чинність визнані неконституційними норми Закону України «Про Держав­ний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність.

Посилання позивачки у позовній заяві до суду на Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 в обґрунтування заявлених вимог є безпідставним. Цим Рішенням визнано неконституційним положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» і тільки. Аналогію закону або права до даних правовідносин застосовувати неприпустимо. Такою ж є правова позиція Київського апеляційного адміністративного суду ( справи № 22-а-926/2007 p., № 22-а-956/ 07 ). Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/ 2002, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 не мають преюдиціального значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, на відміну від Рішення від 09. 07.2007 року № 6-рп/2007, що має преюдиціальне значення з часу ухвалення цього Рішення.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів у справі, які діяли на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в межах своїх повноважень та у визначений Конституцією України і її Законами спосіб, немає.

Керуючись ст. ст. 92, 95, 96, 152 Конституції України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, управління праці і

соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, управління праці і соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці про визнання дій відповідачів неправомірними, стягнення недоплачених коштів разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік в сумі 1168,00 гривень - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Старо-міський районний суд м. Вінниці.