Справа № 2/1215/1064/2012
Провадження № 22ц/782/223/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Максюти І.О.
суддів Авалян Н.М., Пригорнєвої Л.І.
при секретарі Ільченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19 грудня 2012 року з цивільної справи за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи- приватний нотаріус ОСОБА_5, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, орган опіки та піклування - Успенська селищна рада Лутугинського району Луганської області, про визнання договору дарування будинку недійсним,-
в с т а н о в и л а:
В липні 2012 року позивач ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи - приватний нотаріус ОСОБА_5, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області та орган опіки та піклування -Успенська селищна рада Лутугинського району Луганської області про визнання договору дарування будинку недійсним, посилаючись на те, що 03 травня 2012р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Лутугинського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_4 подарував зазначений будинок її брату ОСОБА_1 Вона зареєстрована та проживає в зазначеному будинку. Має неповнолітню доньку ОСОБА_3, яка проживає разом з нею та має право користуватися будинком. Між тим, декілька останніх місяців ОСОБА_1 заперечує проти їхнього з донькою проживання в будинку, забороняє користуватися будинком. Під час укладення договіру дарування будинку, в порушення діючих вимог законодавства на укладання правочину щодо нерухомого майна не був отриманий дозвіл органу опіки та піклування. В інтересах своєї неповнолітньої дитини вона просила визнати недійсним зазначений договір дарування будинку, зареєстрований у реєстрі за № 2065.
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 19 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 03 травня 2012р.,укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Лутугинського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 2065.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення аналогічні відомостям, викладеним в ній.
Інші учасники процесу у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вислухавши пояснення представника апелянта, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, передбачаючи право власника жилого будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири). Згідно зі ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» відчуження вказаного будинку могло бути проведене лише за попереднім дозволом органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Тому суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_4 при наявності договору найму жилого приміщення між ним та ОСОБА_2 в належному йому будинку, строк дії якого не закінчився, без попереднього дозволу органу опіки та піклування подарував будинок ОСОБА_1, який в теперішній час перешкоджає неповнолітній дитині ОСОБА_2 користуватися будинком, тим самим порушуючи її права.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Тобто, з набранням чинності цього Закону, вимога щодо необхідності отримання попередньої згоди органів опіки та піклування для вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти, стосується тільки батьків або осіб, що їх замінюють, на інших осіб - власників жилого приміщення, які збираються укладати такі правочини, не поширюється.
Із свідоцтва про народження неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, видно, що її матір'ю є позивач у справі ОСОБА_2 (а.с.6).
З договору найму жилого приміщення, даних домової книги за адресою АДРЕСА_1 убачається, що 16.11.2010р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 був укладений договір найму житлового приміщення у даному будинку - житлової кімнати, площею 52,0 м. кв. за даною адресою, строк дії договору до 16.11.2020р., ОСОБА_2 з 16.11.2010р. зареєстрована в будинку, (а.с.77-79,99).
Як вбачається із матеріалів справи, 03 травня 2012р. ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, договір посвідчений приватним нотаріусом Лутугинського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №2065.(а.с.15-16).
Таким чином, суд помилково вважав, що позивач ОСОБА_2 зареєструвалася у житлі як член сім»ї власника будинку, оскільки у судовому засіданні встановлено, що вона була наймачем однієї житлової кімнати у будинку, що виключає підставу її вселення як члена сім»ї. Договір найму житла сторонами не оспорювався і діє до 16.11. 2020 року.
За таких обставин, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 склалися правовідносини щодо найму (оренди) житла.
Ч. 1 ст. 818 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов»язків щодо користування житлом.
Відповідно до ст. 814 Цивільного кодексу України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов»язки наймодавця.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає встановленим, що на момент укладення оспорюваного договору дарування позивачка та її неповнолітня дочка членами сім»ї власника будинку відповідача ОСОБА_4 не були, а тому згода органу опіки та піклування на укладення договору дарування будинку не вимагалася.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Факт укладення договору дарування не припинив обов»язків нового власника будинку ОСОБА_1 як наймодавця щодо позивачки, що передбачено ст. 814 ЦК України. Тобто позивач фактично після укладення договору дарування будинку мала право користуватися найманим жилим приміщенням. За таких обставин, права неповнолітньої при укладенні оспорюваного договору ніяким чином не були порушені.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 05 жовтня 2012 року по визнання позивача ОСОБА_6 такою, що втратила право користування жилим приміщенням , яке набрало законної сили, не має відношення до оспорюваного договору і факти, встановлені цим рішенням не впливають на його недійсність, оскільки воно ухвалене після договору дарування і стосується відносин, які складися між позивачем та новим власником будинку - ОСОБА_1
Наведене свідчить про те, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за необгрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи- приватний нотаріус ОСОБА_5, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, орган опіки та піклування - Успенська селищна рада Лутугинського району Луганської області, про визнання договору дарування будинку недійсним, відмовити за необгрунтованістю.
Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: