Судове рішення #2887999
Справа № 2-3378/07

 Справа № 2-3378/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 серпня 2007 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого                                                             судді Масло І.В.,

при секретарі                                                            Романовій Ю.Г.,

за участю позивача                                                  ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання права власності на будинок та господарські споруди, мотивуючи свої вимоги тим, що АДРЕСА_1) був збудований у 1941 році господарським способом на земельній ділянці площею 0,01264 га, в якому проживала його бабка (матір його батька) ОСОБА_3, яка померла приблизно у 1950р. Також, у ОСОБА_3. була донька ОСОБА_4, яка до 1978 проживала у спірному будинку, на даний час її місце знаходження не відоме. На самовільно збудований його батьком ОСОБА_5. будинок відсутні документи про власність. З 13 листопада 1964 р. його батько був зареєстрований у будинку, що підтверджується домовою книгою, а з 1982 року в будинку був зареєстрований позивач.3а час проживання в будинку він приймав участь в утриманні будинку, ремонті, а у 1991 році - в будуванні сараю. Вважає, що він набув право власності на зазначений будинок оскільки він більше, ніж 20 років проживає в ньому. Відповідач права власності на цей будинок не має, оскільки з 1978 року в будинку не проживає. Просив визнати за ним право власності на будинок літера А-1 житловою площею 21,1 кв.м, загальною площею 30,6 кв.м із господарськими спорудами В, Д, Е, Г, Ж, № 1, 2, 3, № 2-ворота, розташованих на земельній ділянці площею 0,01085га за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки не повідомила. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів у порядку ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_5. і ОСОБА_6., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами ЦК України стосовно права власності.

Судом встановлено, що згідно домової книги (а.с. 10-13), технічного паспорту на будинок (а.с. 15-26), інвентаризаційної справи на будинок (а.с. 27-37) користувачем АДРЕСА_1 була ОСОБА_3.

ОСОБА_5 (батько позивача) є сином ОСОБА_3., що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5., яка є матір'ю позивача, і ОСОБА_6.

Позивач ОСОБА_1. є сином ОСОБА_5., що підтверджується свідоцтвом про його народження серії VII-УР НОМЕР_1, виданим Куйбишевським рай бюро ЗАГС м. Донецька 25 червня 1965 року, актовий запис НОМЕР_2(а.с. 7).

ОСОБА_3. померла приблизно в 1950-му році, що підтвердив в судовому засіданні позивач і свідки, документи про її смерть не збереглися.

ОСОБА_5. помер ІНФОРМАЦІЯ_1р., що підтверджується свідоцтвом про його смерть (а.с. 8).

Як вбачається з домової книги (а.с. 10-13), позивач з 18.02.1982 року постійно проживає у вказаному будинку.

 

Крім того, відповідно до вказаної домової книги відповідач ОСОБА_2. також постійно проживала в зазначеному будинку до 1978 року, на даний час вона в будинку не проживає, що підтверджується довідкою голови мікроради „Александровка" Київського району м. Донецька від 04.08.2007р., показаннями свідків.

АДРЕСА_1 належало ОСОБА_3., яка проживала в цьому будинку з моменту його забудови з 1941р. З цього строку вона постійно, безперервно, відкрито користувалась цим домоволодінням, а також земельною ділянкою, на якій воно розташовано, що підтверджується технічним паспортом на будинок, інвентаризаційною справою, відповідно до яких вона була користувачем домоволодіння. ОСОБА_3. померла приблизно в 1950-му році, а її син, який є батьком позивача ОСОБА_5. помер ІНФОРМАЦІЯ_1р.

Позивач з 18.02.1982 року мешкає у вказаному будинку, сплачує комунальні послуги, здійснює догляд за земельною ділянкою, що дає можливість суду зробити висновок про те, що він постійно, безперервно, відкрито користувався цим домоволодінням, а також земельною ділянкою, на якій воно розташовано.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

З урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивач добросовісно заволодів чужим майном - будинком літера А-1 житловою площею 21,1 кв.м, загальною площею 30,6 кв.м із господарськими спорудами В, Д, Е, Г, Ж, № 1, 2, 3, № 2-ворота, розташованими на земельній ділянці площею 0,01085га за адресою: АДРЕСА_1, і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом більш ніж десять років, в зв'язку з чим вважає, що він набув право власності на це майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 344, 376, 377 ЦК України, ст. 12 Закону України „Про власність", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212,214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок літера А-1 житловою площею 21,1 кв.м, загальною площею 30,6 кв.м із господарськими спорудами В, Д, Е, Г, Ж, № 1, 2, 3, № 2-ворота, розташованих на земельній ділянці площею 0,01085га за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація