КП № 1КП/763/27/13

763/66/13-К ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. м. Севастополь

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого -судді - Попової Н.І.

при секретарі - Дегтярьовій Г.А.

за участю прокурора - Панкратова А.П.

представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 р., у світлий час доби, приблизно о 16:10 годині, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем "Даф-400", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в місті Севастополі по автодорозі «Севастополь - порт Камишова бухта» з боку Камишової бухти у напрямі Фіолентовського шосе. Під час руху водій ОСОБА_3, порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, рухаючись зі швидкістю, що перевищує дозволену на цій ділянці дороги (60 км/год), до дорожньої обстановки та її зміни був неуважний, до інших учасників руху - непопереджувальний, і при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно здатний виявити - пішохіда ОСОБА_4, своєчасно не прийняв заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого, навпроти зупинки громадського транспорту "Електроремонтний завод" в місті Севастополі, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїжджу частину дороги зліва направо у напрямі руху автомобіля.

В результаті дій водія ОСОБА_3, що призвели до дорожньо- транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1920 мд від 25.09.2012 р., отримав наступні тілесні ушкодження: тупа травма живота - велике садно передньої черевної стінки зліва, розрив селезінки, розрив правої долі печінки, внутрішньочеревна кровотеча; забиття нирок; тупа травма грудей - велике садно лівої половини грудної клітини, закриті переломи 8-12-го ребер зправа, 3-4-го ребер зліва; підшкірна емфізема грудної клітини зправа, шиї, посттравматичний двосторонній гемопневмоторакс (крововиливи в грудній порожнині з частковим спаданням легенів), забиття правої легені; рвано-забита рана волосистої частини голови; закритий вивих правого плеча в плечовому суглобі: закритий вивих 1-го пальця правої стопи; рвана рана правої гомілки; постгеморагічна анемія, травматичний шок 2 ст, які є тяжкими за ознакою небезпеки для життя.

У діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 1.5, 2.3 (б), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, а аварійна дорожня обстановка, що в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо- транспортною подією і наслідками, що настали, була створена з його вини в результаті невиконання останнім вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- п. 1.5 - «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3 - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування дим засобом у дорозі»;

- п. 12.3 - «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

- п. 12.4 «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год».

Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

При цьому підлягає виключенню з кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України вказівка на порушення ним правил експлуатації транспорту, оскільки ОСОБА_3 в цьому не обвинувачувався та вказівка слідчого на це при кваліфікації дій ОСОБА_3 є зайвою.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, та показав суду, що приїхав до м. Севастополя з Івано-Франківської області на заробітки, неофіційно влаштувався водієм вантажних автомобілів. 31.08.2012 р. він керував малотонажним вантажним автомобілем «ДАФ-400», рухався по автодорозі «Севастополь- порт Камишова бухта» з боку Камишової бухти у напрямі Фіолентовського шосе. Їхав з незначним перевищенням швидкості на цій ділянці дороги (приблизно 70 кмгод). Раптово навпроти зупинки громадського транспорту «Електроремонтний завод» на проїзжу частину вибіг пішохід. Він почав потроху знижувати швидкість, пішохід зупинився на дорозі, він подумав, що він пропустить його автомобіль, тому не загальмував, а продовжив рух та скоїв наїзд на пішохода. Про вчинене шкодує, розкаюється, одразу ж відвіз потерпілого до лікарні, повністю оплатив його лікування. Цивільний позов лікарні визнає повністю.

Представник потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ніяких претензій до підсудного потерпілий ОСОБА_4 не має, оскільки в теперішній час його стан здоров я задовільний, ОСОБА_3 добровільно прийняв міри до оплати ліків, навідував потерпілого в лікарні, повністю відшкодував завдану моральну шкоду. Отже вона просить призначити покарання як можливо м яке та не позбавляти ОСОБА_3 права керування транспортними засобами, оскільки це є єдине джерело його існування, крім того, потерпіла сторона визнає, що у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася, є доля вини пішохода ОСОБА_4, який вийшов на дорогу у невстановленому для цього місці.

Таким чином, провівши судовий розгляд в порядку ст. 349 ч.3 КПК України, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненому злочині.

Відповідно до довідок, наданих прокурором, ОСОБА_3 на обліку у врача-психіатра та врача -нарколога не знаходиться.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_3, суд відповідно до ст. ст.65-67 КК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також пом'якшуючи та обтяжуючи обставини.

Злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є злочином тяжким, однак, за своїм характером є необережним.

ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий. Обставинами, які пом'якшують покарання суд вважає визнання ним своєї вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

З урахуванням даних про особу ОСОБА_3, його щирого каяття, добровільного відшкодування завданої шкоди, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, думку представника потерпілого, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з випробовуванням. Дане покарання, на думку суду, відповідає цілям покарання, передбаченим ст. 50 КК України, є необхідним та достатнім для ОСОБА_3

Крім того, з урахуванням конкретних обставин справи, думки представника потерпілого, яка наполягала на тому, щоб не позбавляти права керування транспортними засобами ОСОБА_3, а також того, що ОСОБА_3, хоча офіційно і не працевлаштований, однак, в ході судового провадження встановлено, що керування транспортними засобами є єдиним джерелом його існування, суд вважає можливим не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Судові витрати по справі за проведення автотехничної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченного у дохід держави в сумі 1685,60 грн.

Цивільний позов КЗ «Міська лікарня №1 ім. Н.І. Пірогова» про стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_4 у суммі 9231,98 грн підлягає задовленю у повному обсязі.

Речові докази суду під час судового розгляду не надавались, отже підстав для вирішення питання про їх долю відповідно до ст. 100 ч. 9 КПК України, не має.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з випробувальним строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Цивільний позов КЗ «Міська лікарня №1 ім. Н.І. Пірогова» задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3 на користь КЗ «Міська лікарня №1 ім. Н.І. Пірогова» витрати на лікування потерпілого 9231грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення автотехничної експертизи 1685 грн. 60 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обраний.

Апеляції на вирок можуть бути подані до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Попова