АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№11/791/286/2013 головуючий у 1-й інстанції

категорія: ч.2 ст.125 Берлімова Ю.Г.

КК України доповідач Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

2013 року лютого місяця "26" дня

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Литвиненко І.І.

суддів: Гемми Ю.М.,

Заіченка В.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 на вирок Іванівського районного суду Херсонської області від "18" грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

виправдано за ч.2 ст.125 КК України, в зв'язку з відсутністю події злочину.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_3 згідно скарги приватного обвинувачення від 26.12.2011 року, обвинувачується в тому, що "29" вересня 2011 року близько 18:00 год. по дорозі зі сторони смт Іванівка в с. Шотівка, на ґрунті особистих неприязних стосунків навмисно наніс ОСОБА_5 декілька ударів по голові, заподіявши при цьому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 466 грн. 34 коп. та моральної шкоди в сумі 10000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.

В апеляції ОСОБА_5 вважає, що висновок суду, викладений у вироку не відповідає фактичним обставинам справи, так як суд не врахував відсутність висновку судово-медичної експертизи про стан алкогольного сп'яніння, свідчення свідка ОСОБА_6, постанову від "13" жовтня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за ст.124 КпАП України. Суд не звернув уваги на висновки судово-медичних експертиз, які є не категоричні відносно механізму спричинення тілесних ушкоджень. Також суд першої інстанції не дав оцінку свідченням ОСОБА_3, який не заперечував факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та наявність ножа. Крім того, суд порушив право потерпілого, не надавши право виступати в судових дебатах. Просить змінити вирок Іванівського районного суду Херсонської області від "18" грудня 2012 року, визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та задовольнити цивільний позов в повному розмірі.

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката, обвинуваченого які не підтримали апеляцією ОСОБА_5; в судових дебатах просили вирок суду, залишити без зміни; перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

У відповідності до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від "1" листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №5 від "29" червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", суди не можуть допустити обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

У відповідності до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог КПК України, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду зазначив, чому взяв до уваги одні та відхилив інші докази по справі. Так суд першої інстанції вказав, що не приймає як належні та неспростовні докази свідчення потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6, оскільки ці докази обвинувачення не відповідають фактичним обставинам по справі, спростовуються дослідженими доказами в судовому засіданні.

При постановленні вироку суд дав остаточну оцінку доказам з точки зору їх відносності, допустимості, достатності, тому доводи в апеляції потерпілого ОСОБА_5 в цій частині не підлягають задоволенню як і доводи апелянта про порушення вимог кримінально-процесуального законодавства (право на виголошення промови в судових дебатах), які не є підставою для скасування вироку.

Доводи апелянта про те, що суд не врахував різні висновки судово-медичних експертиз щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому є надуманими. Колегія суддів вважає, що суд повно та всебічно дослідив це питання, призначив повторну судово-медичну експертизу від 05.12.2012 року за №63, допитав в судовому засіданні експерта ОСОБА_7, який підтвердив висновки експертизи та спростував доводи потерпілого про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, сумніватися в об'єктивності, достовірності цих доказів немає сумнівів, так як експерт був попереджений судом за ст.384 КК України (а.с.77).

Також в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження доводи апелянта про наявність ножа, яка спростовується як свідченнями обвинуваченого та всіх допитаних свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд також дав належну оцінку протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності; свідченням свідків; висновкам експертиз та постановив справедливе рішення.

Доводи в апеляції ОСОБА_5 про те, що суд не врахував висновок судово-медичної експертизи про те, що він не знаходився в стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними. Так як перед експертом питання про знаходження ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння не ставилося (а.с.67,80), тому судом, цей факт не досліджувався в судовому засіданні.

Також не підлягають задоволенню доводи апелянта про те, що він не мав неприязних відносин до ОСОБА_3, так як з ОСОБА_5 стягнена матеріальна шкода на користь ОСОБА_3 "26" січня 2012 року. Проте, суд вірно вказав у вироку, що позицію ОСОБА_5, розцінює, як неприязні стосунки між ним та підсудним, так як постанова суду по факту скоєння ДТП між ними винесено 13.10.2011 року (а.с.56-57), якою ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України. ОСОБА_5 дану постанову суду в законному порядку не оскаржував.

Доводи апелянта про однобічність вироку, не є підставою для скасування вироку, так як будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства при дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо невинуватості ОСОБА_3, не допустив.

Відповідно до ст.65 КК України доказами по справі є всякі фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння.

Суд в мотивувальній частині вироку (ст.334 КПК України) вказав на докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо невинуватості ОСОБА_3, та мотиви з яких суд відкидає як докази свідчення потерпілого ОСОБА_5, в зв'язку з неприязними стосунками з ОСОБА_3, та свідка ОСОБА_6, які спростовані свідченнями інших свідків по справі.

Доводи апелянта про те, що поза увагою суду залишився той факт, що у свідка ОСОБА_6 також повинні бути тілесні ушкодження внаслідок ДТП, є безпідставними, так як із свідчень свідка ОСОБА_6 даних на судовому засіданні не вбачається, що вона отримала тілесні ушкодження.

Суд першої інстанції вказав у своєму вироку, за якими обставинами він взяв до уваги одні докази і відкинув інші, допитав свідків, дослідив матеріали кримінальної справи і тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -

у х в а л и л а:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Іванівського районного суду Херсонської області від "18" грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

судді:

____________________ ____________________ ____________________