Справа № 1003/13217/12
2/1003/3696/12
Категорія 54
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Верещінська І. В. ,
при секретарі - Гуменна М. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з ПАТ «Філдес Україна» на його користь сплачені на виконання нікчемного правочину - контракту №0505210 від 22.10.2006 року кошти в розмірі 69201,00 гривень. Позов мотивований тим, що 22.10.2006 року позивач уклав з відповідачем контракт №0505210 з ідентифікатором контракту з метою придбання легкового автомобілю Chevralet Aveo B4LM510 на суму 58800,00 гривень. На виконання своїх зобов'язань позивач сплатив 69201,00 гривень, проте сам автомобіль не отримав. Позивач вказує, що вказаний контракт є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам п.2 ч.1, п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману, зокрема, забороняється утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Оскільки позивач сплачував свої кошти на рахунок ПАТ «Філдес Україна» до створеного ним фонду не за одержання товару чи послуги, а фактично, за можливість отримання права клієнта системи на одержання автомобіля, яке, за умовами контракту надається не за рахунок споживача, а за рахунок інших споживачів - клієнтів системи придбання автомобіля в групі та їх коштів і залежить від розміру фонду групи та внесення коштів іншими клієнтами системи, така система має ознаки пірамідальної.
Сторони в судове засідання 21.11.2012 року не з'явились, про день, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Через канцелярію суду позивачем подано суду письмову заяву, якою позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати без його участі. Згідно наданих додаткових пояснень до справи, позивач аналізує умови укладеного сторонами контракту з позицій нечесної підприємницької практики та експлуатації пірамідальної схеми, а також посилається на судову практику Верховного суду України з аналогічного спору споживача з ПАТ «Філдес Україна».
Відповідачем направлені до суду письмові заперечення на позовну заяву, які надійшли до суду 05.11.2012 року за №30529, згідно яких відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на свободу договору та те, що контракт укладений особисто позивачем, який отримав повну, необхідну, доступну та достовірну інформацію про положення, що містяться в контракті, та при дотриманні усіх вимог які ставляться чинним законодавством до чинності правочину. Також відповідач посилається на те, що твердження позивача про нечесну підприємницьку практику, яка полягає у створенні, обслуговуванні та експлуатації пірамідальної схеми є безпідставним та необґрунтованим, а позивачем автомобільне отримано виключно через те, що він на протязі всього часу перебування в системі не приймав участі в Актах про визнання автомобіля та не застосував методи визнання, передбачені контрактом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Так, судом встановлено, і не оспорюється сторонами, що 22.10.2006 року між позивачем та відповідачем - ДП «Філдес Україна» Компанії «Філдес Ентерпрайзис ЛТД», правонаступником якого є ЗАТ «Філдес Україна», яке перереєстроване в ПАТ «Філдес Україна», було укладено контракт №0505210 з ідентифікатором до нього, предметом якого є надання особі послуг по адмініструванню системи, що умовно називається «Кар Кредит» з метою придбання легкового автомобіля Chevralet Aveo B4LM510 в групі. Ціна базової моделі на день підписання контракту складає суму 58800,00 гривень, що зазначено в ідентифікаторі контракту. Згідно контракту, клієнт системи сплачує вступний внесок в розмірі 2116 гривень 80 коп., щомісячний чистий внесок (частина вартості автомобіля, за рахунок якого здійснюється його придбання) в розмірі 1,19% від вартості автомобіля, визначеного в ідентифікаторі контракту, щомісячні адміністративні витрати (плата за послуги з формування груп клієнтів системи та за здійснення організаційних дій з визнання автомобіля) -0,3%, щомісячний страховий внесок - 0,065% та асигнаційний збір (одноразовий платіж, що підлягає сплаті в момент визнання за ним автомобіля) - 4%.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем сплачено на виконання умов контракту ПАТ «Філдес Україна» 22.10.2006 року вступний внесок в сумі 2116,80 гривень та за період з 21.11.2006 року по 07.02.2011 року сплатив 51 внесок на суму 61 210,64 гривень, а всього на суму 63 327 гривень 44 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями та оригіналами квитанцій.
За умовами контракту, виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені контрактом кошти, а ПАТ «Філдес Україна» формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля (статті 5,7 контракту). Клієнт одержує автомобіль відповідно до методів визнання права на отримання ним автомобіля, передбачених контрактом (пп. 7, 8, 9), і таке визнання права здійснює ПАТ «Філдес Україна» на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Контракт не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності ПАТ «Філдес Україна» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість контрактом передбачено, що у випадку відмови клієнта від контракту з нього утримується 10% штрафу від суми, що підлягає поверненню, але не менше суми двох чистих внесків, не повертаються вступний внесок, адміністративні витрати та страховий внесок, а повернення коштів відбувається після ліквідації групи, тобто, кінцевий строк проведення розрахунку з учасником взагалі не визначений.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно положень ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, вказаним законом встановлена недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 травня 2012 року по справі №6-35цс12, прийнятої за наслідком розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням.
Правовий аналіз відносин позивача з ПАТ «Філдес Україна» за контрактом щодо надання послуг по адмініструванню системи «Кар Кредит» з метою придбання автомобіля в групі свідчать про те, що діяльністю відповідача є створення та обслуговування схеми, названої «система придбання автомобіля в групі Кар Кредит», що полягає у формуванні груп членів системи (ст. 3 контракту) за рахунок сплати щомісячних чергових внесків, сплачених членами системи, тобто, за кошти членів системи, які входять в дану групу формується чистий фонд, який призначений для придбання автомобіля для клієнтів системи (ст. 5), його наступний щомісячний розподіл між клієнтами системи шляхом призначення автомобіля клієнту системи з наступною його оплатою. При цьому призначення автомобіля , яке підтверджує право клієнта системи на одержання автомобіля надається не всім клієнтам системи, а тільки тим, які матимуть найбільшу кількість проплат (внесків), або надали найбільшу пропозицію на торги. Таким чином, зазначений фонд групи формується виключно за рахунок внесків клієнтів системи придбання автомобіля в групі Кар Кредит, без залучення власних коштів ПАТ «Філдес Україна», а тому немає підстав вважати, що спірний договір - це досягнута сторонами угода про посередницьку діяльність, яка не порушує прав фізичної особи, напроти, діяльність відповідача з реалізації системи «Кар Кредит» є такою, що вводить споживача в оману і що ПАТ «Філдес Україна» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги ч.3 п.7 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».
Отже, позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару - за можливість призначення автомобіля, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів та їх коштів до системи придбання автомобіля в групі «Кар Кредит», а призначення автомобіля залежить від розміру фонду групи і внесення коштів іншими членами системи та власного розсуду відповідача (статті 7-10 контракту).
З вищевикладеного суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено цивільно-правовий договір, який містить ознаки пірамідальної схеми, що у відповідності до вимог чинного законодавства України є використанням нечесної підприємницької практики, тобто, спірний контракт є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом, тому визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається, а на користь позивача підлягають стягненню з відповідача сума, сплачена за контрактом у відповідності до вимог ст. 216 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оцінюючи надані позивачем в якості доказів сплати по договору, судом не враховано суми в квитанції №297 від 21.11.2006 року на суму 9,50 гривень, квитанції 11577.117.2 від 09.102010 року на суму 15,02 гривень та квитанції 11571.427.2 від 30.12.2010 року на суму 14,22 гривень, оскільки вказані суми сплачені за розрахунково-касове обслуговування банку, а не відповідачеві на виконання договору. Сума всіх інших виплат проведених позивачем на виконання контракту протягом 2006-2011 років, підтверджених належними та допустимими доказами відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, складає 63 327 гривень 44 коп., тому позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави 633 (шістсот тридцять три) гривні 27 копійок судового збору.
Керуючись ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 360-7 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 63 327 гривень 44 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» судовий збір в розмірі 633 гривень 27 коп. на користь держави.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. В. Верещінська