Справа № 1003/12781/12
2/1003/3618/12
Категорія 43
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
18 грудня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Верещінська І. В. ,
при секретарі - Вербицька М. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловою площею. Позов мотивований тим, що позивач є власницею будинку АДРЕСА_1. У вказаному будинку зареєстровані позивач та її брат ОСОБА_2 (відповідач по справі). Позивач стверджує, що відповідач протягом 15 років не проживає в належному їй будинку, добровільно знятись з реєстрації не бажає, його місцезнаходження позивачу невідоме. Оскільки позивач безпідставно платить комунальні платежі за двох осіб, відповідач вже значний час не проживає в будинку, однак не знімається з реєстрації, позивач вимушена була звернутись до суду із даним позовом.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити, постановивши заочне рішення.
Відповідач в судове засіданні не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно довідки адресно-довідкового бюро від 05.09.2012 року, відповідач зареєстрований в АДРЕСА_1, проте, як свідчить довідка поштового відділення від 01.11.2012 року, що міститься в матеріалах справи, за зазначеною адресою не проживає.
Оскільки фактичне місце проживання відповідача позивачу при поданні позову не було відоме, відповідач був викликаний до суду через опублікування оголошення в газеті «Час Київщини» від 16.11.2012р. № 36. Таким чином, згідно ч.9 ст. 74 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином був завчасно сповіщений про час і місце розгляду справи, і не з'явився в судове засідання, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.76 ЦПК України розглянути справу у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та показання свідка, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1, що слідує із договору дарування житлового будинку від 27.10.2010 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.11.2010 року за № 12851495. Згідно технічного паспорту, будинок загальною площею 81,7 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до довідки Озернянської сільської ради №1407 від 19.07.2012 року, в даній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач по справі). Як свідчить довідка виконкому Озернянської сільської ради №1941 від 19.11.2012 року, ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1, але за даною адресою фактично не проживає.
В судовому засіданні позивач пояснила, що відповідач не проживав в належному їй будинку, а знімав квартиру в м. Біла Церква, проте вже років 2 позивач з ним не спілкується, на похорони матері в 2011 році брат не приїжджав, на телефонні дзвінки не відповідав.
Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, яка є сусідкою позивача, відповідач дійсно не проживає за адресою реєстрації дуже давно, в нього була своя сім'я, інколи приїжджав до матері, поки була ще жива, років з десять свідок відповідача взагалі не бачила по місцю проживання.
Згідно ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки під час судового розгляду факт непроживання відповідача у спірному житловому приміщенні доведений належними і допустимими доказами.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 209, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 383, 405 ЦК України, ст.ст. 72, 156 ЖК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 107 гривень 30 коп. витрат на оплату судового збору
Заочне рішення може бути переглянуто Білоцерківським міськрайонним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя І. В. Верещінська