П О С Т А Н О В А
іменем України
01 квітня 2013 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого-судді судової палати з розгляду кримінальних справ ПрисяжнюкаО.Б. за участю прокурора Зіньковського І.П., представника Київської регіональної митниці Панькіна Д.В., представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляцією представника Київської регіональної митниці Панькіна Д.В. та поданням прокурора на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 березня 2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС» який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1
в с т а н о в и в :
Цією постановою закрито провадження відносно ОСОБА_3 у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вказаної постанови, відносно ОСОБА_3 складено 15 листопада 2012 року протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, яке полягає в тому, що 13 листопада 2012 року в зоні діяльності митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці, ДПІІ «Авіакур'єр», в м. Києві по пр. Повітрофлотському, 92/б, автомобільним транспортом, д.н.з. НОМЕР_2, надійшов товар «інформаційні термінали самообслуговування», який було подано декларантом ОСОБА_6 до митного оформлення в режимі ЕК-10 за МД № 100190000/2012/042300 відповідно до договору про надання послуг на декларування товарів від 23 серпня 2012 року № 15/12АК між ТОВ « СІСТЕМ СОЛЮШИНС» та ДПІІ «Авіакур'єр».
Товар заявлено декларантом до митного оформлення де в гр.. 31 митної декларації зазначено, що даний товар є «інформаційний термінал самообслуговування, модель ИТ-02» - 103 шт., який представляє собою обчислювальну систему в складі: корпус термінала металевий; комплект корпусних елементів з пластмаси, комплект корпусних та комунікаційних проводів; 19 промислових моніторів: 4:3, VGA, 1280х1024, Сенсорне скла Good Touch, SAW вандалозахисне 3 мм; принтер термопечать 80 мм; системний блок: материнська плата - AsRock VIA, 1.8 GHz, блок живлення FLEX-ATX350 Вт, вінчестер - 80 Gb, пам'ять - 2 Gb DDR2/3, імпульсний блок живлення - 24 ВТ 350 Вт. Торговельна марка - Ит-02. Виробник - ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС». Країна виробництва - Україна, на підставі товаросупровідних документів, а саме: договору-поставки № 22/10 від 22 жовтня 2012 року та специфікація до нього, рахунок-фактура № 8/11 від 08 листопада 2012 року, CMR від 12 листопада 2012 року.
Відправник товару: ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС», 01103, м. Київ, вул Кіквідзе, буд. 18/а.
Отримувач товару: ООО «Softmaster» Ив.Джавахишвілі, 100, 0112, Тбилісі, Грузія.
Під час проведення митного огляду заявленого товару, було встановлено, що товар являє собою «металеву конструкцію схожу на корпус інформаційного терміналу» без маркування. За візуальними ознаками виявлено, що заявлені в митній декларації монітори, сенсорне скло та принтера на кожному з 103 шт. інформаційних терміналів відсутні, про що було складено відповідний акт.
Вартість товару становить 658623, 20 грн.
В апеляції представник митниці, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить її скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_3 винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста відсотків вартості товарів та конфіскації безпосередніх предметів правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що вина ОСОБА_3 у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України повністю підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що вказаний товар було заявлено в режимі «експорт» з встановленою митною вартістю товару, відповідно до наданих ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС» документів, 658623, 20 грн., при цьому, комплектація товару, відповідно до поданих митному органу документів не відповідала заявленій в графі 31 митної декларації. Ніяких документів щодо додаткових угод до договору поставки, при митному оформленні товару та його митному контролі, підприємством надано не було.
Однак, суд першої інстанції, на думку апелянта, в супереч вимогам ст. 245 КУпАП не повно та не об'єктивно з'ясував всі обставини справи в результаті чого прийшов до помилкового висновку з приводу наявності підстав для закриття провадження по справі.
В поданні прокурор, також просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста відсотків вартості товару, що складає 658 623, 20 грн. та конфіскувати в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил.
Так, прокурор зазначає, що судом першої інстанції були порушенні принципи щодо повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, оскільки матеріали адміністративної справи містять данні, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак інкримінованого йому правопорушення, на що суд першої інстанції не звернув уваги. У зв'язку з цим, прокурор вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, і в апеляційній скарзі і в поданні зазначається, що судом зроблені помилкові висновки з приводу того, що відповідальність за митне оформлення товару не лежить на ОСОБА_3, оскільки розділом 7 договору від 23 серпня 2012 року щодо надання послуг з отримання, зберігання і митного оформлення товару, який підписаний директором ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС» ОСОБА_3, передбачено, що відповідальність за достовірність наданих брокеру документів, необхідних для виконання умов договору, покладена на посадових осіб ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС».
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Київської регіональної митниці Панькіна Д.В., який підтримав подану ним апеляцію та просив її задовольнити, прокурора, який підтримав подання, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції і подання та просили рішення суду першої інстанції залишити в силі, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи поданих апеляції та подання, вважаю, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляції та подання з приводу того, що матеріали адміністративної справи містять докази вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, вважаю безпідставними.
Так, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП, передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2012 року між ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС», як постачальником, та юридичною особою нерезидентом «SMARTKOM Services, Inc.», як покупцем, було укладено договір поставки, за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця металеві корпуси терміналів самообслуговування у наступній комплектності: корпус термінала металевий; комплект корпусних елементів з пластмаси, комплект силових та комунікаційних приводів; системний блок; материнська плата - AsRock VIA, 1.8 GHz, блок живлення FLEX-ATX350 Вт, вінчестер - 80 Gb, пам'ять - 2 Gb DDR2/3, імпульсний блок живлення - 24 Вт 350 ВТ.
На підставі договору від 13 листопада 2012 року, повноваження з декларування вантажу надані ДПІІ «Авіакур'єр», працівником якого, ОСОБА_6, був складений пакет документів для митного оформлення товару і подано товар до митного оформлення в Київську регіональну митницю.
Під час проведення митного огляду товару було встановлено, що у графі 31 вантажної митної декларації, поданої декларантом «Авіакур'єр», не заявлено точні відомості про найменування товару.
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що у описі товару було допущено помилку, оскільки пакет документів готував інший працівник ТОВ «СІСТЕМ СОЛЮШИНС» у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 в цей час перебував у відряджені та без його відома передав представникам ДПІІ «Авіакур'єр» товар за договором з ООО «Softmaster» з технічною специфікацією, яка втратила чинність і відповідно до якої технічні характеристики обладнання були інші.
Дана справа вже надходила до суду та постановою судді Солом'янського районного суду суд м. Києва від 10 грудня 2012 року була повернута до Київської регіональної митниці для проведення додаткової перевірки з метою встановлення митної вартості недоукомплектованого товару, перекладу документів з іноземної мови, які містяться в матеріалах справи, а також усунення розбіжностей у технічних специфікаціях платіжних терміналів. Рішення суду першої інстанції підтримав Апеляційний суд м. Києва постановою від 16 січня 2013 року.
Проте, Київська регіональна митниця не виконала дані вказівки суду, а обмежилася лише вказівкою на те, що вартість товару складає 658 623, 20 грн. Проте, ця вартість товару визначена з урахуванням повної комплектації товару, що стосується вартості відсутніх товарів, то матеріали справи не містять будь-яких даних з цього приводу.
Крім того, вважаю необґрунтованими доводи апеляції і подання з приводу того, що відповідальність за митне оформлення товару лежить на ОСОБА_3. оскільки відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Як вбачається з матеріалів справи, такі обов'язки ОСОБА_3 було покладено на ОСОБА_6
За таких обставин, вважаю, що ті дані, які містяться в матеріалах справи не містять прямих доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
У зв'язку з цим, приходжу до висновку про те, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а відтак не вбачаю підстав для її скасування.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП, ст. 527 МК апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01 березня 2013 року, якою закрито провадження відносно ОСОБА_3 у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України за відсутності складу адміністративного правопорушення, залишити без зміни, а апеляцію представника Київської регіональної митниці Панькіна Д.В. та подання прокурора - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Присяжнюк О.Б.