Справа № 22ц-1256/2008                                      Головуючий у 1інст. - Гумен В.М.

                                                                                Доповідач - Литвиненко І.В.

                                            Р І Ш Е Н Н Я                

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                     

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 23 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна між подружжям,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна між подружжям, посилаючись на те, що в період перебування у зареєстрованому шлюбі з 16.05.1981 року по 05.10.2007 рік вони з відповідачкою придбали 21/80 частину житлового будинку з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, земельну ділянку 0,10 га, яка розташована на території Колісниківської сільської ради, Прилуцького району, та недобудований садовий будинок в с.Колісники. Позивач вважає це майно спільним сумісним майном подружжя і просив виділити йому в натурі 21/80 частину будинку, а відповідачці земельну ділянку та недобудований садовий будинок в с.Колісники.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 15.05.2008 року позовні вимоги в частині розподілу земельної ділянки та садового будинку в с.Колісники за заявою ОСОБА_4 залишені без розгляду.

Після уточнення позовних вимог, ОСОБА_4 просив визнати 21/80 частину будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, спільною частковою власністю і визнати за  ним та відповідачкою право власності по 21/160 частині вказаного  майна, а вимоги про реальний розподіл частини будинку залишити без розгляду, що суд  зробив ухвалою від 23.05.2008 року.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов про поділ спільного майна між подружжям, посилаючись на те, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 вони придбали рухомого майна на суму 43350 грн, недобудований садовий будинок в АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_4 отримав у спадщину ще 59/80 частин цього ж будинку, яку вони об'єднали з  21/80 частиною, зробили ремонт купленої та успадкованої частини, в результаті чого вартість будинку істотно збільшилася, у зв'язку з чим, вона просила визнати 59/80 частин будинку спільною сумісною власністю, поділити майно в натурі, виділивши їй 21/80 частину будинку,  майна на суму 9719 грн, а Кальяну садовий будинок та майно на суму 48740 грн.

Рішенням суду від 23.05.2008 року, позови були задоволені. Суд визнав за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності по 21/160 частині жилого будинку з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, визнав майно, придбане в період перебування у зареєстрованому шлюбі спільною сумісною власністю і провів розподіл майна, виділивши ОСОБА_4 автомобіль марки НОМЕР_1, зобов'язавши ОСОБА_4 компенсувати ОСОБА_2 вартість Ѕ їх частини Також суд виділив ОСОБА_4 рухомого майна на суму 9199 грн 50 коп, ОСОБА_2 9488 грн 60 коп і стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 289 грн 10 коп як компенсацію за майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила  скасувати рішення суду через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її  позов та визнати 59/80 частин будинку в АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю сторін, поділити майно, виділивши їй 21/80 частину цього будинку, а ОСОБА_4 виділити  59/80 частин будинку і садовий будинок.

Апелянт вказувала на те, що суд не вирішив її вимог про визнання спільною сумісною власністю 59/80 частин будинку в АДРЕСА_1, у зв'язку з проведення в будинку ремонтно-відновлюваних робіт і істотним збільшенням вартості будинку за період перебування сторін у шлюбі, що підтверджено висновком експертизи. Крім того, апелянт зазначає, що  суд безпідставно не задовольнив її клопотання про направлення повторного запиту до виконкому міськради про надання дозволу на переобладнання будинку і залишив поза увагою її вимоги про прийнятний варіант поділу майна та виділення їй в натурі 21/80 частин будинку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку. що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду необхідно змінити через невідповідність висновків суду обставинам справи , порушення норм матеріального та процесуального закону виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі  з 16.05.1981 року до 26.10.2007 року.

В період шлюбу подружжя придбало 21/80 частину будинку в АДРЕСА_1, провело ремонтно-відновлювальні роботи у всьому цьому будинку, почали будувати садовий будинок в с.Колісники, Прилуцького району, придбало інше рухоме майно на суму 29732 грн 67 коп, визначену висновками експертів.

Рішенням суду розподілено рухоме майно між сторонами і сторони в цій частині рішення суду не оскаржують.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 про визнання спільним сумісним майном 21/80 частину будинку і визнання за кожним подружжям право по 21/160 частині, суд виходив з того, що це майно придбано в період шлюбу і частки подружжя є рівними.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про визнання 59/80 частин будинку спільною сумісною власністю через проведення ремонтних робіт у будинку в результаті чого збільшилась істотно вартість будинку, виділу в натурі їй 21/80 частини будинку та виділу в натурі ОСОБА_4 59/80 частин будинку і недобудованого садового будинку в с.Колісники, який є теж спільним майном подружжя , то суд першої інстанції в цій частині вимоги не знайшов підстав про задоволення позову, але в рішенні суду не вказав про це, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання  23.11.2001 року ОСОБА_4 у спадщину  59/80 частин будинку в АДРЕСА_1, сторони об'єднали цю частину будинку з цією, яку купили 03.02.2001 року і провели ремонтні роботи.

За висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи від 28.03.2008 року (а.с.76-93) вартість 59/80 частин будинку на час отримання ОСОБА_4 у спадщину становила 60433 грн, а вартість на даний час становить 67367 грн і різниця складає 6934 грн.

Відповідно до ст. 25 КпШС України, що діяла на час набуття майна, та ст.62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно може бути визнане об'єктом  права спільної сумісної власності подружжя.

Оцінюючи вагомість вкладу позивачки в поліпшення будинку, апеляційний суд  вважає, що збільшення вартості будинку на 6934 грн не є істотним збільшенням вартості будинку, а тому 59/80 частин будинку не можна визнати спільною сумісною власністю подружжя.

За таких обставин, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог в частині виділення в натурі ОСОБА_2 21/80 частин будинку, з залишенням ОСОБА_4 59/80 частин будинку і недобудованого садового будинку  в с.Колісники.

Апеляційний суд також вважає за неможливе компенсувати ОСОБА_4 належну йому 21/160 частину будинку недобудованим садовим будинком в с.Колісники, оскільки цей об'єкт незавершений будівництвом і є недопустимим компенсація за один житловий об'єкт  другим не житловим об'єктом.

В той же час, недобудований садовий будинок в с.Колісники є спільним сумісним майном подружжя. Згідно до висновку експерта (а.с.83), готовність його становить 42 % і вартість 12809 грн.

Враховуючи ступінь готовності цього будинку, неможливість поділу його в натурі, небажанням сторін сплатити одна одній половину вартості цього об'єкту, апеляційний суд вважає за можливе визнати за кожною зі сторін право на половину будівельних матеріалів та конструктивних елементів цього будинку.

         Керуючись ст.ст. 60-62, 69, 70 СК України, ст.ст. 303, 307, 309 п.3,4, ст.ст. 314,316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення  Прилуцького міськрайонного суду від 23 травня 2008 року змінити.

Відмовити ОСОБА_2 у  задоволенні позову про визнання 59/80 частин будинку в АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю і виділенні їй 21/80 частин вказаного будинку в натурі.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині на будівельні матеріали та конструктивні елементи незакінченого будівництвом садового будинку в АДРЕСА_2, вартістю 12809 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.        

 Головуючий:                                       Судді :