Справа № 2є- 5/2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2008 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Скуртова М.І.,
при секретарі Личман Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа група громадянства та реєстрації фізичних осіб Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що в червні 1991 року разом із своїми батьками переїхав на проживання до України, де і проживає до теперішнього часу. Проживали спочатку в с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області, потім АДРЕСА_1 - без прописки, в 1997 році його батько прописався АДРЕСА_2, а в 2003 році заявник разом з батьками зареєструвався АДРЕСА_3. В 1995 році заявник пішов до Ананьївської загальноосвітньої школи №2, яку закінчив у 2005 році, однак атестат отримати не може так як відсутній паспорт. Факт проживання батька, ОСОБА_2, на території України з 20.06.1991 року по квітень 2004 року підтверджується рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 28 квітня 2004 року, весь цей час ОСОБА_1 проживав разом з ним. Незважаючи на досягнення повноліття, у ОСОБА_1 немає документу, який би посвідчував його особу, в зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав повністю, просить визнати факт його постійного проживання на території України з 20 червня 1991 року.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, оскільки перебуває у відряджені, просить закінчити розгляд справи у його відсутність, з заявленими вимогами згоден повністю.
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5 під час розгляду справи по суті пояснили, що знають дуже добре батьків заявника, що дійсно з травня 1991 року сім”я ОСОБА_1 проживала в с. Гандрабури, батько працював на будівництві доріг, а його дружина вела домашнє господарство та здійснювала догляд за двома дітьми, сім”я жила на квартирі без прописки, ОСОБА_2 працював за договором і отримував заробітну плату, архівні записи не збереглися, оскільки він не був членом колгоспу.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 пояснили, що чоловік поїхав на заробітки до України ще в 1990 році, працював у бригаді, яка займалась ремонтом доріг. Дружина разом з дітьми переїхала до України після землетрусу у Вірменії. В цей час ОСОБА_2 працював в с. Гандрабури, сім”я винаймала будинок та проживала в ньому без реєстрації з квітня 1991 року, а восени цього ж року переїхали до м. Ананьєва.
Суд, заслухавши пояснення заявника, взявши до уваги думку заінтересованої особи,
допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кіровакан республіки Вірменія та його батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_7, відповідно до копії свідоцтва про народження (а.с.5).
Встановлено, що 28 березня 2000 року ОСОБА_2 придбав Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_3, відповідно до копії договору купівлі-продажу (а.с.6).
Згідно витягу з домової книги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєструвався АДРЕСА_3 - 12 травня 2003 року (а.с.12,13).
Відповідно до копії рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 28 квітня 2004 року був встановлений факт того, що ОСОБА_6 дійсно постійно проживає на території України з 20 червня 1991 року по даний час.(а.с.15).
Встановлено, що згідно копії свідоцтва про базову загальну середню освіту НОМЕР_1, ОСОБА_1, закінчив у 2003 році загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 м. Ананьїв Одеської області (а.с.17).
Відповідно до довідки ОСОБА_1, дійсно навчався в НВК „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей” з 1995 року по 2005 рік та закінчив 11 класів (а.с.18).
Згідно довідки даної Гандрабурівською сільською радою Ананьївського району Одеської області гр-н ОСОБА_1 проживав на території Гандарбурівської сільської ради в період з квітня 1991 року по листопад 1991 року (а.с.23).
Допитані судом свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожний окремо, показали, що заявника знають дуже добре батьків заявника, що дійсно з травня 1991 року сім”я ОСОБА_1 проживала в с. Гандрабури, батько працював на будівництві доріг, а його дружина вела домашнє господарство та здійснювала догляд за двома дітьми, сім”я жила на квартирі без прописки, а восени переїхали до м. Ананьєва.
Допитані судом свідки ОСОБА_2, ОСОБА_7, кожний окремо, показали, що дійсно проживали в с. Гандрабури з квітня 1991 року, сім”я винаймала будинок, однак проживали без реєстрації, чоловік приїхав до України ще в 1990 році, а дружина разом з двома дітьми весною 1991 року. Оскільки робота була непостійна, то восени 1991 року переїхали до м. Ананьєва.
У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Данні про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Згідно ст. 256 ЦПК України справи про становлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, розглядаються у судовому порядку, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення факту постійного проживання має для заявника значення для отримання паспорту громадянина України.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України з 20 червня 1991 року по даний час.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,256,257,259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Вважати встановленим той факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проживає на території України з 20 червня 1991 року по даний час.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Скуртов М.І.