Справа № 1001/611/2012 Головуючий у І інстанції Лисюк О.Д.

Провадження № 22-ц/780/1048/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.

Категорія 36 04.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

3 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів Корзаченко І.Ф., Гуль В.В.

при секретарі Цицюрському А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Баришівського районного суду від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Баришівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту нікчемним та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за заповітом,

встановила:

У червні 2012 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. Позов обгрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько ОСОБА_5, який проживав в будинку по АДРЕСА_1.

Після смерті батька вони у шестимічячний строк звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини. При цьому дізналися про те, що батько склав заповіт, яким все майно заповів своїй сестрі - відповідачці ОСОБА_4

Після уточнення позовних вимог позивачі просили визнати заповіт нікчемним. Посилалися на те, що заповіт, посвідчений секретарем Лехнівської сільської ради Баришівського району ОСОБА_6 24.02.2005 року. Проте, з довідки № 147 від 12 грудня 2012 року наданої Лехнівською сільською радою вбачається, що за період з 1987 по 2006 роки рішення " Про призначення відповідальної особи по вчиненню нотаріальних дій " виконавчим комітетом щодо секретаря виконавчого комітету ОСОБА_6 не приймалося, а тому, остання не мала права посвідчувати заповіт.

Відповідачка ОСОБА_4 звернулася з зустрічним позовом про визнання в порядку спадкування за заповітом права власності на житловий будинок на АДРЕСА_1. Позов обгрунтовувала тим, що 24 лютого 2005 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе своє майно заповів їй. Заповіт посвідчений за реєстровим № 9 секретарем виконавчого комітету Лехнівської сільської ради Баришівського району Київської області ОСОБА_6 11 травня 2012 року ОСОБА_4 звернулася до Баришівської райдержнотконтори з заявою про прийняття спадщини. За наявності заповіту позивачі не повинні спадкувати після смерті ОСОБА_5

ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 Київської області в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Баришівського районного суду від 18 грудня 2012 року постановлено позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог Баришівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту нікчемним залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за заповітом, задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 вартістю 214 524 грн., що належав спадкодавцю ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року на підставі свідоцтва про право власності на житло , виданого 11 квітня 2000 року правлінням СТОВ "Лехнівське" і зареєстрованого у Баришівському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 36011.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2 145 грн. 24 коп.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, якому на підставі свідоцтва про право власності від 11 квітня 2000 року належав житловий будинок по АДРЕСА_1.

24 лютого 2005 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно заповів своїй сестрі ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1251 Цивільного кодексу України у редакції, яка діяла на час посвідчення заповіту, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. N 22/5 нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної ради покладено вчинення цих дій.

Заповіт ОСОБА_5 від 24.02.2005 року посвідчено секретарем виконавчого комітету Лехнівської сільської ради ОСОБА_6, підписаний спадкодавцем, внесений в реєстр для реєстрації нотаріальних дій та присвоєний окремий порядковий номер.

Відповідно до довідки Лехнівської сільської ради № 146 від 18 грудня 2012 року ОСОБА_6 працювала на посаді секретаря сільської ради Баришівського району Київської області з 1987 по 8 квітня 2006 року безперервно.

З протоколу засідання виконавчого комітету Лехнівської сільської ради народних депутатів № 7 від 22 липня 1987 року, рішень виконавчого комітету цієї ради № 9 від 28.02.1989 року та від 27.04.1990 року вбачається, що покладення обов'язків для вчинення нотаріальних дій на ОСОБА_6 було предметом розгляду на виконкомі сільської ради та приймалися відповідні рішення, про надання таких повноважень на секретаря сільської ради.

З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про те, що секретар Лехнівської сільської ради ОСОБА_6 мала повноваження на посвідчення заповіту ОСОБА_5 від 24.02.2005 року.

За таких обставин суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в позові про визнання заповіту нікчемним.

Розглядаючи справу в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про визнання в порядку спадкування за заповітом права власності на житловий будинок, суд правильно виходив з того, що оскільки до ОСОБА_4 перейшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини і не припинилися вналідок його смерті, то суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на будинок по АДРЕСА_1 який належав спадкодавцю ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 квітня 2000 року правлінням СТОВ " Лехнівське" і зареєстрованого у Баришівському БТІ за реєстровим № 36011.

Апелянти посилаються на те, що суд не повинен був визнавати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно за наявності у неї можливості оформити право на спадщину в нотконторі. Такі доводи апеляційної скарги не можна визнати обгрунтованими, оскільки ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом у зв'язку з виникненням спору за первісним позовом щодо дійсності заповіту і оспоренням позивачами її права на спадщину. За таких обставин суд обргунтовано вирішив зустрічний позов.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Баришівського районного суду від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді