Справа № 607/2441/13-пГоловуючий у 1-й інстанції Магдич О.Г.

Провадження № 33/789/39/13 Доповідач - Галіян Л.Є.

Категорія - ч.1 ст.172-2 КУпАп

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Галіян Л.Є.

з участю: прокурора - Соколишина В.С.

особи, справа щодо якої закрита - ОСОБА_1

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2013 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП.

Згідно протоколу №5 від 08.02.2013 року про порушення вимог ч.1 ст.6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» та ч.1 ст.172-2 КУпАП, з 01.02.2011 року ОСОБА_2 мешкає у кімнаті блоку № 70 гуртожитку № 2 Тернопільського Національного Економічного Університету, не здійснюючи при цьому систематичної оплати за оренду кімнати. Починаючи з жовтня 2012 року ОСОБА_1 взагалі відмовляється здійснювати оплату за оренду кімнати. На вимогу співробітників ТНЕУ про оплату заборгованості, використовуючи своє службове становище, мотивуючи це тим, що він співробітник УМВСУ в Тернопільській області, не здійснює відповідної оплати, тобто своїми неправомірними діями набув неправомірної вигоди у вигляді несплати коштів за проживання в кімнаті гуртожитку в період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року в розмірі 1980 грн. Угоду на проживання в гуртожитку ТНЕУ, ОСОБА_1 умисно мотивуючи це тим, що він співробітник правоохоронних органів укладати відмовляється .

В апеляційній скарзі заступник прокурора Тернопільської області просить скасувати цю постанову суду, як незаконну та не обґрунтовану, та прийняти по справі нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, та притягнути його до відповідальності за цією статтею, наклавши стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, який підтримав її, ОСОБА_1, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просить постанову судді залишити без зміни, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи старшим оперуповноваженим в ОВС 2 сектору відділу БКОЗ УСБУ в Тернопільській області складено протокол про порушення громадянином ОСОБА_1 ч.1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та ч.1 ст.172-2 КУпАП.

Частиною першою статті 172-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, ОСОБА_1 є співробітником органів внутрішніх справ з 2001 року та з 03.07.2012 року працює на посаді начальника сектору карного розшуку Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був поселений 01.02.2011 року в гуртожиток ТНЕУ №2 блок №70 на підставі листа першого заступника начальника УМВС України в Тернопільскькій області - начальника УБОЗ підполковника міліції ОСОБА_3 від 30.12.2010 року №19/8-7110 та заяви від 30.12.2010 року.

Також встановлено, що ОСОБА_1 з часу поселення оплату за проживання у гуртожитку здійснював не систематично, а з жовтня 2012 року по лютий 2013 року не сплачував взагалі, в зв'язку із чим виникла заборгованість.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працюють черговими гуртожитку №2 ТНЕУ, останні вказали, що впродовж кількох місяців у ОСОБА_1 виникла заборгованість за проживання у гуртожитку, про яку вони йому нагадували. ОСОБА_1 їм пояснював, що знає про таку заборгованість та обіцяв її сплатити.

Що ж стосується пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, то в них також відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 не сплачував кошти за проживання у гуртожитку, використовуючи при цьому своє службове становище.

Будь-які інші докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 вказаного адмінправопорушення у матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази того, що останній відмовлявся укладати угоду на проживання у гуртожитку.

Тому, згідно матеріалів справи, суд першої інстанції, всебічно та повно розглянувши матеріали справи, дійшов вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, ґрунтуючись на тій обставині, що допустимі докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 умислу та мети на одержання неправомірної вигоди, в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, вважаю правильним висновок суду першої інстанції про закриття провадження у зв'язку з відсутністю ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КупАП, оскільки в даному випадку вбачається наявність цивільно - правового спору.

За таких обставин постанова суду першої інстанції ґрунтується на вимогах закону, є мотивованою, у зв'язку з чим апеляційні вимоги прокурора про її скасування задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2013 року, відносно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області Л.Є.Галіян