Справа № 22ц-1698/2008           Головуючий у 1 інстанції - Крапивний В.І.

Категорія - цивільна                                         Доповідач - Позі гун М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2008 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

В С Т А Н О В И В

У  травні 2007 року ВАТ „Чернігівгаз” звернулося   з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 204 грн. 68 коп. заборгованості за спожитий природний газ.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався  на те, що в період з січня по квітень 2005 року по особовому рахунку відповідачу  було надано пільгу  на вказану суму в розмірі 50 відсотків  отриманих послуг згідно ст..57 ЗК України „Про освіту, оскільки дружина відповідача є вчителем.

Проте,  після перевірки контрольно-ревізійним відділом в Корюківському районі використання бюджетних коштів за рахунок субвенцій з державного бюджету педагогічним працівникам за користування природним газом на опалення  та виявлення в ході перевірки  порушень при  фінансуванні пільг, а саме не дотримання вимог ст.. 42 Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік” на підставі листа Корюківського управління праці та соціального захисту населення кошти на фінансування пільги у 2005 році, що надішли на особовий рахунок ОСОБА_2 були повернуті на особовий рахунок головного розпорядника коштів.

В ході розгляду справи позивачем було зменшено   позовні вимоги щодо стягнення заборгованості до 203 грн. 86 коп.

Рішенням Корюківського районного суду від 24 липня 2008 року в задоволені позову ВАТ ”Чернігівгаз” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ було відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ ”Чернігівгаз” просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Незаконність судового рішення апелянт обгрунтовує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильним застосуванням судом норм матеріального права, а саме п 4 ст.57 закону України „Про освіту” в силу якої  безоплатним житлом з опаленням пільгову категорію забезпечує Держава, а не позивач.

Судом не  враховано, що відповідно  до ч 2 ст. 95 Конституції України видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначається виключно законом України ”Про державний бюджет”. Ст.. 42 Закону України ”Про державний бюджет на 2005 рік”, яка не визнана неконституційною, було встановлено, що пільги компенсації і гарантії, на які мають право окремі категорії громадян  щодо знижки плати за користування житлом та плати за комунальні послуги надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право  на податкову соціальну пільгу. Висновок суду, що сукупний дохід дружини відповідача за січень-квітень 2005 року не перевищував встановленого законодавством рівня не  ґрунтується на матеріалах справи і спростовується актом перевірки контрольно ревізійного відділу,  згідно якого дохід дружини відповідача перевищував величину, яка дає право на податкову соціальну пільгу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

                   Судом встановлено, що ВАТ „Чернігівгаз” надає, а ОСОБА_2, який зареєстрований і проживає разом із сім'єю за адресою АДРЕСА_1, отримує за зазначеною адресою послуги з газопостачання, що підтверджується копією договору про надання населенню послуг з газопостачання (а.с. 6-7) та не заперечується сторонами.

В період з січня по квітень 2005 року (включно) по особовому рахунку відповідача надавалась пільга, передбачена ст. 57 Законом України „Про освіту”, оскільки дружина відповідача є вчителем.

Кошти отримані на фінансування пільги у 2005 році  позивачем були повернуті Корюківському управлінню праці та соціального захисту населення, а відповідач був попереджений про наявність заборгованості та причини її виникнення.   

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що середньомісячний сукупний дохід дружини відповідача за січень-квітень 2005 року не перевищував встановленого законодавством рівня, а акт перевірки КРУ та лист  про відкликання списків працівників освіти у зв'язку з перевищенням їх доходів 630 грн. судом не взято до уваги, оскільки  викладені в них обставини щодо неправильності нарахування пільги не ґрунтуються на вимогах закону.

Проте, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 57 Закону України „Про освіту” педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

 Згідно Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 31 березня 2003 року №426, видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним працівникам послуги провадяться відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Матеріалами справи підтверджено, що в порушення вимог закону, пільги з січня по квітень 2005 року за рахунок субвенцій за спожитий природний газ, тепло та електроенергію, надавались педагогічним працівникам, в тому числі і відповідачу, як члену сім'ї пільговика, без урахування величини доходу працівників та розміру  наданих пільг в межах податкової соціальної пільги.  В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження висновку  суду щодо не перевищення встановленого законодавством рівня  сукупного доходу дружини відповідача в період з січня по квітень 2005 року. В зв'язку з чим, кошти, незаконно отримані на фінансування пільги наданої відповідачу ОСОБА_2, були перераховані позивачем на рахунок Корюківського управління праці та соціального захисту населення.

Відповідно ж до статей 10 та 11 ЦПК суд розглядає справу на підставі доказів сторін, кожна з яких повинна довести ті обставини, на які вона посилається

Таким чином, надання пільг відповідачу за рахунок позивача дійсно  буде

суперечити ст.57 Закону України „Про освіту”.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції  безпідставно дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. Відповідно до розрахунку Корюківського УГГ ВАТ „Чернігівгаз” сума заборгованості становить 203 грн. 86коп.

Посилання відповідача в обґрунтування підстав для відмови в задоволенні позовних вимог на статті 388 та 389 ЦПК України є безпідставні, оскільки зазначеними нормами матеріального права не регулюються спірні правовідносини.

За викладених обставин висновок суду  щодо відсутності правових підстав для задоволення позову не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону , а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про  задоволення позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 303, 307, 309 ч 1 п 4, 314, 316, 317, 319, ЦПК України,  апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

         Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” задовольнити.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2008 року скасувати.

Позов відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнутии з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” заборгованість за спожитий природний газ 203 грн. 86 коп. та в повернення судових витрат 136 грн. 50 коп.

Рішення  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий:                                          Судді: