У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.
суддівОдинця В.М., Глиняного В.П.
за участю прокурораМінакової Г.О.
засудженогоОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Обухів, Київської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, без визначеного місця проживання, раніше судимого:
- 18 травня 2004 року, Обухівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 152 , ч. 1 ст. 187 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 17 лютого 2005 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі, звільненого 06 січня 2010 року за відбуттям покарання.
засуджено: - за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
Цивільний позов по справі задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1 850 грн. 00 коп.
По справі вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком, ОСОБА_5 11 червня 2012 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись на схилі Печерського ландшафтного парку на території музею Великої Вітчизняної Війни в м. Києві, з метою відкритого викрадення чужого майна висловив вимогу до ОСОБА_6 на передачу йому цінних речей. Після чого, ОСОБА_5 почав погрожувати застосувати до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, яка злякавшись виконала його наказ та передала свої речі. Таким чином, ОСОБА_5 повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_6 на загальну суму 3 470 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник.
В апеляції та поданих до неї доповненнях, прокурор, просить вирок суду першої інстанції змінити, кваліфікувати дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж - відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що висновки суду першої інстанції з приводу того, що засудженим по відношенню до потерпілої було застосовано насильство яке не є небезпечним для життя і здоров'я не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки достовірно встановлено, як під час досудового так і судового слідства, що будь-якого насильства до потерпілої ОСОБА_5 не застосовував, а лише погрожував його застосуванням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого, який також підтримав подану апеляцію, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Незважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте відповідно до розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними доказами в їх сукупності, в тому числі і поясненнями самого засудженого, який вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю.
Подія злочину та доведеність винуватості судом дій ОСОБА_5 в апеляційній скарзі не заперечуються.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора, з приводу того, що висновки суду першої інстанції в мотивувальній частині вироку про те, що ОСОБА_5 було вчинено злочин з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, не відповідають фактичним обставинам справи, пред'явленому обвинуваченню та описовій частині вироку.
Так, ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення в тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викрадені чужого майна, вчиненими повторно, із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України (а.с. 118- 122).
Засуджений свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив в суді першої інстанції, що він наказав ОСОБА_6 віддати йому мобільний телефон та цінні речі, що були у потерпілої при собі, погрожуючи їй при цьому застосуванням фізичного насилля у разі, якщо вона цього не зробить. В сою чергу потерпіла злякавшись його погроз, виконала вимоги ОСОБА_5 (а.с. 147).
Аналогічні покази засуджений давав і на досудовому слідстві (а.с. 111-112).
Дані обставини підтверджуються і показами самої потерпілої, даними нею під час досудового слідства (а.с. 31), з яких вбачається, що ОСОБА_5 не погрожував їй вбивством і не застосовував до неї фізичного насилля.
Саме так було зазначено в описовій частині вироку.
У зв'язку з цим, матеріалами кримінальної справи встановлено, що з боку ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_6 була погроза застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а тому вирок суду в мотивувальній частині підлягає зміні, а апеляція прокурора задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України 1960 року та розділом ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року, щодо ОСОБА_5, змінити.
Кваліфікувати дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж - відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
В решті вирок залишити без зміни.
С у д д і
ПрисяжнюкО.Б. Одинець В.М. Глиняний В.П.