РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/9215/2012
13.12.2012 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим
у складі: головуючого судді - Андреєвої Н.М.
при секретарі - Старобуд К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», в особі філії «Кримського регіонального управління Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Публічного Акціонерного Товариства «АкцентБанк» про визнання договору поруки від 20.10.2010 року № 167 недійсним
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом філії «Кримського регіонального управління Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Публічного Акціонерного Товариства «АкцентБанк» про визнання договору поруки від 20.10.2010 року № 167 недійсним, мотивуючи свої вимоги наступним.
У 11 березня 2008 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитного - залоговий договір №SI20AK00190287. Згідно договору банк надав позивачу кредит у розмірі 5068940 грн. 20.10.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та Публічного Акціонерного Товариства «АкцентБанк» був укладений договір поруки № 167 згідно якого поручитель зобов'язаний надати кредитору за виконання боржником кредитних зобов'язань по кредитному договору №SI20AK00190287 від 11.03.2008 року. Договір поруки, на думку позивача, є таким, що не відповідає діючому законодавству України, оскільки укладений без повідомлення позичальника і поручителем виступає невідома раніше позивачу юридична особа. Позивач, зазначає, що 25.07.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ПАТ «А-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, внаслідок чого позивачу стало відомо про наявність спірного договору поруки. Посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач просить визнати договір поруки №167 від 20.10.2010 року, укладений між ПАТ «ПриватБанк» та ПАТ «АкцентБанк», недійсним.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити.
Представники відповідачів до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
Представник позивача та позивач не заперечують проти заочного розгляду справи, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст.224 ЦПК України.
Приймаючи до уваги, що представники відповідача ПАТ «АкцентБанк» без наявних поважних причин повторно не з'являються до судового засідання, чим розпорядились правом бути присутніми у судовому засіданні на свій розсуд, впродовж всього розгляду справи не надали обґрунтовані заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі доказами.
За вимогою суду відповідачем був наданий оспорюваний договір За заявами позивача до ПАТ КБ «ПриватБанк» цей договір також не наданий. При вирішенні спору по суті суд виходить із того, що сторонами не заперечується існування оспорюваного договору. У справі є матеріали, що містять посилання на цей договір.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору 11.03.2008 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір № SI20AK00190287про надання кредиту в розмірі 50 689,40 грн. 20.10.2010 року між ПАТ «ПриватБанк» та ПАТ «А-Банк» укладено договір поруки №167, згідно якого поручитель обв'язується перед кредитором за виконання позивачем кредитних обов'язків по кредитному договору № SI20AK00190287 від 11.03.2008 р.
Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.
Судом встановлено, що 11.03.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанком» був укладений кредитно - залоговий договір №SI20AK00190287.
20.10.2010 року між ПАТ «Акцент - Банк» та ПАТ КБ «Приватбанком» укладено договір поруки № 167. Згідно якого поручитель зобов'язаний передати кредитору за виконання боржником ОСОБА_1 кредитних зобов'язань за кредитним договором №SI20AK00190287 від 11.03.2008 року.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що договір поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року є двостороннім та укладався лише між ПАТ «Акцент-банк»та ПАТ КБ «Приватбанк». ОСОБА_1 не є стороною за вищевказаним договором поруки, а тому його права даним договором жодним чином не порушені.
Згідно ст. 546 ЦК України, порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Отже, чинним законодавством України та укладеним між сторонами оспорюваним договором поруки не встановлено обов'язку поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором.
Волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є істотною умовою договору поруки, оскільки згідно зі статтею 626 ЦК України порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, цей вид забезпечення виконання зобов'язань не впливає безпосередньо на права та обов'язки боржника, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На виконання вимог вказаної статті позивачем та його представником не надано жодного доказу на підтвердження фіктивності договору поруки та доказів того, що договір поруки укладений без наміру дійсного поручительства.
Оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання позивача на те, що договір поруки укладено, нібито, для штучної зміни підсудності, а саме для розгляду справи не за місцем проживання позивача в м. Києві
Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ КБ «ПриватБанк»і ПАТ «Акцент-Банк»реалізовуючи своє право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом не допустив порушень вимог законодавства України.
Крім того, в судовому засіданні не встановлено, що договір поруки є фіктивним, а тому позовні вимоги позивача не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати в зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні його вимог до стягнення не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 546, 553 ЦК України, ст.ст. 10, 58, 60, 79, 88, 131, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», в особі філії «Кримського регіонального управління Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Публічного Акціонерного Товариства «АкцентБанк» про визнання договору поруки від 20.10.2010 року № 167 недійсним, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний сторк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя
Суддя