РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/634/13- ц
19.02.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим
у складі: головуючої судді - Андрєєвої О.М.,
при секретарі - Стародуб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін у Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 від 03.04.2012 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суді із позовом до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, внесення змін до свідоцтва про право власності на спадщину. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 1985 р.н., до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_1. Батько позивачка ОСОБА_3, 1961 р. носив прізвище, ім'я, по - батькові ОСОБА_3 до зміни імені 22.03.1996 р., його батьки були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_7. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини. 18.07.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності після смерті ОСОБА_7 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1. 1/2 частка квартири належала ОСОБА_3 Підчас одержання свідоцтва про право на спадщину позивачки стало відомі, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_6 Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 02.04.2008 року ОСОБА_3 був визнаний безвісно відсутнім з ІНФОРМАЦІЯ_5 року. 05.05.2011 р. до Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори звернувся відповідач із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, інших наслідників він не зазначив. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 19.10.2011 року ОСОБА_6 було визнано спадкоємцем ОСОБА_8, та визнано фактично прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_8 у вигляді 1/2 частки домоволодіння по АДРЕСА_4. 03.04.2012 перша Сімферопольська державна нотаріальна контора надала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Про смерть діда позивачка не знала, звернулась до першої Сімферопольської державної нотаріальної контори для отримання спадщини. Однак листом від 30.08.2012 року державний нотаріус повідомив, що вона пропустила строк на звернення із заявою про прийняття спадщини. Постановою від 04.10.2012 року державний нотаріус першої Сімферопольської державної нотаріальної контори відмовив в видачі свідоцтва у зв'язку з пропуском строку. На підставі наведеного просить встановити додатковий строк на прийняття спадщині у два місяця для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Внести зміни у Свідоцтво на спадщину після смерті ОСОБА_3 від 03.04.2012, видане ОСОБА_2, зазначивши що він отримує 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3
Ухвалою суду від 12.12.2012 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимог про встановлення ОСОБА_1, додаткового строку у два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року - залишити без розгляду.(а.с.203).
У судовому засіданні представник позивача та позивачка ОСОБА_9 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали проси їх задовольнити із вищенаведених підстав.
У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позовні вимоги не визнали та надали до суду письмові заперечення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника позивача, відповідача, проаналізувавши докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 3.3 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя передбачено, що доказом вступу в управління або володіння спадковим майном може бути запис у паспорті спадкоємця або в домовій книзі, яка підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний у спадковому будинку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.16)
Постановою державного нотаріусу Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори Ванашова О.О. від 04.10.2012 року вих.№2121/02-31 відмовлено у вчинені нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її - батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, у зв'язку з пропуском строку для звернення у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини (а.с.9).
Рішенням Центрального районного суду м . Сімферополя 19.10.2011 позов ОСОБА_6 - задоволено. Визнано ОСОБА_6 спадкоємцем ОСОБА_8 померлою ІНФОРМАЦІЯ_6. Визнано ОСОБА_6 фактично прийнявши спадок після смерті ОСОБА_8, померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.53)
Відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 07.04.2011 позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 право власності в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_6 на 1/2 частку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.54-57)
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.04.2012 року, виданого державним нотаріусом Першої Державної нотаріальної контори спадкоємцям ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 . Спадщина складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1.(а.с.99)
Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 спілкувалась зі своєю бабусею ОСОБА_7 та підтримувала тісні родинні відносини, в той час, як ОСОБА_7 у 2000 році була присутня на похоронах дідуся ОСОБА_1 - ОСОБА_6. ОСОБА_7 було відомо про визнання померлим її сина ОСОБА_3, також це було відомо ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що передбачено. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття, не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Змістом ч.1 ч.3 1272 ЦК України 2003 року передбачено можливість визначення судом додаткового строку для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини пропущеного з поважних причин.
Пунктом 5 ст.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено те, що вирішуючи питання про призначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини . При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непередбаченими, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивачем не надано жодних доказом про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непередбаченими, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк, у якості причин пропуску строку для прийняття спадщини. У позовній заяві, послалася на те, що вона не знала про наявність спадкового майна
Судом встановлено, що позивачки було відомо про смерть батька ОСОБА_3, у зв'язку з чим приходить до висновку щодо відсутності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дані вимоги позивачкою не виконані.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст.ст. 1268, 1269, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення зміни у свідоцтво про право на спадщину від 03.04.2012 року після смерті ОСОБА_3, видане ОСОБА_2, зазначивши, що ОСОБА_2 отримує у спадщину частку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Суддя: О. М. Андрєєва