Судове рішення #2905302

Копія      Справа №1-102-07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Любом л ь                                                                                      14 серпня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області під головуванням

судді -                 Мосієвича І.В.,

за участю секретаря  Кузьміної Т.О.,

прокурора                         Бугайчука В.В.,

потерпілих                       ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підсудного                       ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителАДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 з неповною середньою освітою, не працюючого, судимого : вироком Любомльського районного суду 14.05.1998 року за ч.З ст.140 КК України ( 1960 року) на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна ст.46-1 з відстрочкою виконання вироку строком на один рік в частині основної міри покарання, ст.44 КК України (1960 року) без застосування штрафу; вироком Любомльського районного суду 05.06.2000 року за ч.3 ст.140 КК України (1960 року) на три роки і шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна на підставі ст.43 КК України (1960 року) частково приєднано не відбуте покарання за вироком Любомльського районного суду від 14.05.1998 року за ч.3 ст.140 КК України (1960 року) і остаточно призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі у виховно-трудовій колонії загального режиму з конфіскацією всього особистого майна; вироком Любомльського районного суду від 14 травня 2003 року за ч.3 ст.185 КК України (2001 року) засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і на підставі ст.71 КК України (2001 року) приєднано частково невідбуте покарання за вироком Любомльського районного суду 05.06.2000 року за ч.3 ст.140 КК України (1960 року) і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років. Постановою Сихівського районного суду м. Львова, на підставі ст.82 КК України, невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено на обмеження волі. Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2006 року на підставі ст. 81 КК України звільнено умовно-достроково від відбуття покарання у виді обмеження волі строком на 10 місяців 25 днів.

-       у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 162, ч.1 ст.162, ч.1 ст. 162 КК України,

встановив :

ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим, судимість якого в установленому законом порядку не знята та непогашена під час відбуття

 

2

умовно-дострокового покарання, 23 квітня 2007 року біля 19 години перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння в АДРЕСА_2 з метою заволодіння чужим майном, всупереч волі власника житла, відірвавши лист фанери, проник через вікно у середину приміщення будинку, що належить ОСОБА_1, звідки намагався викрасти столовий набір посуду, однак був затриманий працівниками міліції.

Він же, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, 06 травня 2007 року біля 18 години в АДРЕСА_3 з метою заволодіння чужим майном, всупереч волі власника житла, шляхом розбиття скла вікна, проник через отвір, що утворився в середину житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_4, звідки викрав продукти харчування на суму 33 грн.

Він же, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, 28 травня 2007 року біля 22 години в АДРЕСА_4 з метою заволодіння чужим майном, всупереч волі власника житла, шляхом розбиття скла вікна, через отвір, що утворився проник середину житлового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_2, звідки викрав з холодильника продукти харчування, після чого покинув через вікно будинок, чим вчинив рецидив злочинів.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину за інкримінованим йому органами досудового слідства злочині визнав повністю та показав, що дійсно 23 квітня, 6 травня, 28 травня 2007 року в місті Любомль перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння з корисливих спонукань, без дозволу власників житла, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 незаконно проникав через вікна у приміщення їх будинків по вул. Дружби, та провулку Лугового.

У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Крім визнавальних показів підсудного, його винність у вчиненому злочині повністю стверджена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні показали, що дійсно в квітні та травні 2007 року підсудний ОСОБА_3 як їм стало згодом відомо незаконно проникав в їх будинки, звідки викрадав продукти харчування та намагався викрасти столовий набір посуду.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 23 квітня 2007 року був свідком того, як підсудний ОСОБА_3 проник в будинок ОСОБА_1, після чого він повідомив працівників Любомльського РВ УМВС України у Волинській області які і затримали зловмисника в середині будинку.

Заявою ОСОБА_4 про злочин від 07 травня 2007 року (а.с.З) стверджено, що останній повідомив в Любомльський РВ УМВС України у Волинській області про те, що в його будинок проникла невідома йому особа яка викрала продукти харчування.

Висновком експерта № 36 від 25.06.2007 року (а.с.65-67) стверджено, що слід пальця руки, виявлені на рамі вікна, при огляді місця події від 23.04.2007 року залишений пальцем правої руки належить ОСОБА_3. Слід долоні руки залишений долонею лівоїруки належить ОСОБА_3.

Дослідивши у судовому засіданні зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що сукупністю останніх повністю доведено винність ОСОБА_3 в умисному незаконному проникненні до житла громадян ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, чим було порушено недоторканість житла громадян, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.

 

3

При цьому суд вважає, що органом досудового слідства зайво (тричі), кваліфіковано кожен епізод незаконного проникнення підсудного до житла громадян за ч.1 ст. 162 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудного який негативно характеризується по місцю проживання та його протиправну попередню поведінку, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом"якшують покарання підсудному, суд відносить його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі.

До обтяжуючих суд відносить, вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп"яніння та рецидиву злочинів. При цьому на думку суду з обвинувачення підсудного слід виключити як обтяжуючу обставину вчинення підсудним злочинів повторно, оскільки ОСОБА_3 вчинив новий умисний злочин, маючи судимість за умисні злочини тобто вчинив рецидив злочинів, а не повторність.

Враховуючи вищенаведені обставини, особу підсудного суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності у виді обмеження волі, при цьому суд враховує, те що підсудний ОСОБА_3 згідно вироку Любомльського районного суду від 14.05.2003 року засуджений за ч.3 ст.185 КК України, на підставі ст.71 КК України до покарання у виді 5 (п"яти років) позбавлення волі, постановою Сихівського районного суду м.Львова на підставі ст.82 КК України замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, більш м"яким на обмеження волі і постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2006 року на підставі ст.81 КК України звільнено умовно-достроково від відбуття покарання у виді обмеження волі строком на 10 місяців 25 днів, а тому ОСОБА_3 за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України слід до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді обмеження волі на строк 10 місяців 25 днів, тобто до покарання необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, і яке буде відповідати вимогам ч.2 ст.65 КК України.

Відповідно    до    ст.93    КПК    України    судові    витрати    за    проведення дактилоскопічної експертизи слід покласти на підсудного ОСОБА_3 Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину,

передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі

на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_3 за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання призначеного за даним вироком, повністю невідбуте покарання за вироком Любомльського районного суду Волинської області від 14.05.2003 року за ч.3 ст.185 КК України з врахуванням постанов Сихівського районного суду м. Львова, та Долинського районного суду Івано-Франківської області - строком 10 ( десять) місяців 25 (двадцять п"ять) днів обмеження волі, - остаточно визначити покарання у виді обмеження волі на строк З (три) роки 10 (десять) місяців 25 (двадцять п"ять) днів.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3, обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

 

4

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати у розмірі 141,23 (сто сорок одну ) гривню 23 копійки (а.с. 68).

Запобіжний   захід  засудженому  ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація