справа №2-251-07
РІШЕННЯ
Іменем України
21 серпня 2007 року м. Любомль
Любомльський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пешкова М.І.,
при секретарі Носку А.В.,
з участю позивачів ОСОБА_1,
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Хворостівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме спадкове майно -
встановив:
До суду з позовною заявою звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просять постановити рішення, яким визнати за ними право власності на житловий будинок та інші надвірні споруди, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Свої вимоги обгрунтували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті дядька, ОСОБА_3, залишилось спадкове майно, спадкоємцями якого згідно закону, є позивачки. Для оформлення своїх спадкових прав вони звернулись в нотаріальну контору, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що спадкодавець не здійснив державної реєстрації згаданого майна. За таких обставин позивачі змушені звернутися до суду.
В судовому засіданні позивачі вимоги підтримали.
Представник відповідача, згідно заяви що надійшла від нього до суду, не заперечує проти задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено наступне.
Зі свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Хворостівською сільською
2
радою, вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Любомль.
У своїй довідці № 709 від 17.10.2006 року, Хворостівська сільська рада підтверджує, що згідно господарської книги №2, особовий рахунок НОМЕР_2 за 2006 рік, власником житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1, був ОСОБА_3.
Згідно з п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності із ч.2 ст.12 Закону України "Про власність" громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
У ч.1 ст. 13 згаданого вище Закону зазначено, що об'єктами права власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки. Предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засобами виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.10,11,60,130,174,209,212,214,215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328,346,392, ЦП України, ст.ст. 12,13 Закону України " Про власність", -
вирішив :
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку успадкування на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1, зокрема: житлового будинку "А-1", сараю "Б-1", згідно даних технічного паспорта, виданого КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" на об'єкт нерухомого майна від 04 квітня 2007 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не було подано. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку 4.4 спи 295 ЦПК України.