Справа № 764/2283/13-к
1-кп/764/68/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.03.2013 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:
Головуючого - судді Казакова В.В.
за участю:
секретаря - Поліщук О.Л.
прокурора - Лаврова О.В.
потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3
законного представника потерпілого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду міста Севастополя кримінальне провадження №12012140060000984 з обвинувальними актами відносно:
1.ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хмельницької області Красиловського району с. Грицики, громадянина України, росіянина, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого поваром в ТОВ «Новус Україна», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України,
2.ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Севастополя, громадянина України, росіянина, з базовою середньою освітою (9 класів), учня 11 класу вечірньої школи № 1, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 186, ч.3 ст.15 - ч.3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_7 10.12.2012 року близько 15 годині 15 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи по вул. Л. Толстого м. Севастополя, біля пам'ятника 5-го Бастіону, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, відкрито викрав сумку, що належить ОСОБА_11, в якій знаходилось майно, а саме: мобільний телефон „Нокіа 1208", в корпусі чорного кольору вартістю 209 грн., ключ від квартири, вартістю 25 грн., кожані печатки вартістю 50 грн., 4 пиріжка вартістю 8 грн. Після чого ОСОБА_7 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядився таким на свій розсуд і на свої корисливі потреби, заподіявши своїми злочинними діями ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 331 гривень.
26.12.2012 року приблизно 15-00 годині ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля школи № 60 по вул. М. Музики, 5, м. Севастополь, відкрито викрав мобільний телефон „Нокіа С-5", вартістю 1000 грн. Після чого ОСОБА_7 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядився таким на свій розсуд і на свої корисливі потреби, заподіявши своїми злочинними діями ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 1000 гривень.
04.02.2013 року приблизно о 02 годині 10 хвилин ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення з корисливих мотивів, шляхом пошкодження металевої решітки та електропроводки, намагалися проникнути в приміщення магазина „Джосер" ПП „Брати Лукашови", але свій злочинний умисел не довели до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками міліції.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України повністю та показав, що 04.02.2013 року вночі він гуляв ОСОБА_7, вони випили горілки, та на вул. Годлевского, ОСОБА_7 запропонував йому вкрасти з магазину пляшку «Коли», він згодився, вони почали виламувати решітку, але помітили охоронника в магазині, почали втікати, але були затримані робітниками міліції. У вчиненому ОСОБА_6 щиро розкаявся, обіцяв більше не скоювати правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним у скоєнні кримінальних правопорушень повністю та показав наступне. 10.12.2012 року близько 15 години на вул. Л. Толстого м. Севастополя, він викрав сумку у раніше не знайомої йому потерпілої ОСОБА_11, яка йому кричала «стій», але він втік з сумкою. З сумки він забрав мобільний телефон, гроші та пірожки, сумку викинув. 26.12.2012 року приблизно 15-00 годині біля школи № 60 по вул. М. Музики він побачив раніше йому не знайомого потерпілого ОСОБА_3, попросив у того мобільний телефон „Нокіа", а коли той йому дав телефон він з ним утік. Потерпілий йому щось кричав, а він не реагував. 04.02.2013 року вночі він гуляв з ОСОБА_6, вони випили горілки, на вул. Годлевського він запропонував ОСОБА_6 здійснити крадіжку з магазину, той погодився. Вони стали виламувати решітку, але в магазині виявися охоронник, тому вони стали втікати, але були затримані робітниками міліції. Обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся, обіцяв більше не скоювати правопорушень.
Зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження прокурором, долучені до обвинувального акта, які є матеріалами кримінального провадження, відповідно до ст.349 ч.3 КПК України, у судовому засіданні не досліджувались.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 15 - ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за:
- ч.1 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж);
- ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно;
- ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України - незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Цивільні позови не заявлялися, завдана шкода обвинуваченими відшкодована повністю.
Речові докази у справі відсутні.
Арешт на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не накладався.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням, яке вчинено з умислом, а також особу винного.
Так, ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у наркологічному відділені не перебуває, з 1998 року знаходиться під консультативним спостереженням у психіатра з діагнозом: легка розумова відсталість, характеризується позитивно, офіційно працевлаштований. Згідно акту амбулаторної судово-психиатричної експертизи ОСОБА_6 на момент скоєння інкримінованого діяння не мав та на теперішній час не має психічного захворювання, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, психічнохворим не являється та не потребує примусових заходів медичного характеру. У відповідністю зі ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, судом визнається щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. У відповідністю зі ст.67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, судом визнається вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним правопорушенням середнього ступеню тяжкості (ст.186 ч.1 КК України), тяжкими кримінальними правопорушеннями (ч.2 ст.186, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України), які вчинені з умислом, а також особу винного.
Так, ОСОБА_7 раніше не судимий, характеризується позитивно, працює не офіційно, на обліку у наркологічному відділенні не перебуває, знаходиться на обліку у дитячого психіатру з діагнозом: соціалізований розлад поведінки з 06.04.2012 року. Згідно акту амбулаторної судово-психиатричної експертизи ОСОБА_7 на момент скоєння інкримінованих діянь не мав та на теперішній час не має психічного захворювання, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, психічнохворим не являється та не потребує примусових заходів медичного характеру. У відповідністю зі ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, судом визнається щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім. У відповідністю зі ст.67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, судом визнається вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєний злочин, але має мету виправлення засуджених, з врахуванням обставин справи, суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 можливо без ізоляції їх від суспільства, з застосуванням відносно них положень ст. 75 КК України - звільнення від покарання з випробуванням, оскільки обвинувачені раніше не судимі, характеризуються позитивно, крім того, кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_7 у неповнолітньому віці, а також з покладенням на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Підстав для застосування щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 положень ст.69 КК України судом не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі.
На підставі ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом ОДНОГО року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
Згідно з ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ років позбавлення волі.
На підставі ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом ОДНОГО року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя: -підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Ленінського районного
суду міста Севастополя В.В. Казаков