АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року місто Київ

[1]

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Ноздрякова В.М., Паленика І.Г.,

з участю:

прокурора - Глиняного С.В.,

засудженої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 02 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 листопада 2012 року апеляційна скарга засудженої ОСОБА_1 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2012 року, а саме про зарахування їй у строк відбуття покарання періоду з 27 лютого 2011 року по 06 липня 2011 року, в який вона знаходилась у Київському слідчому ізоляторі, - визнана такою, що не підлягає розгляду.

На вказану постанову місцевого суду засуджена ОСОБА_1 22 січня 2013 року подала апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відновити їй строк апеляційного оскарження вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2012 року. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що при складанні апеляції на вказаний вирок вона не дотрималась вимог кримінально-процесуального закону щодо змісту апеляції, оскільки у неївідсутня юридична освіта, а при розгляді справи в районному суді вона не мала захисника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію та просила скасувати постанову районного суду, а їй відновити строк апеляційного оскарження вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2012 року, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та просив оскаржувану постанову залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженої ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

На час розгляду апеляційним судом даної апеляції набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року (надалі КПК України).

Відповідно до п. 11 розділу ХІ «Перехідні Положення» КПК України, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 15 розділу ХІ «Перехідні Положення» КПК України, апеляційні скарги у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Такий порядок був визначений Кримінально-процесуальним кодексом України, 1960 року, з послідуючими змінами (надалі КПК України (1960 року)).

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України (1960 року), апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно ч. 2 ст. 353 КПК України (1960 року), у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову про відновлення пропущеного строку.

Суд першої інстанції постановою від 02 листопада 2012 року визнав апеляцію засудженої ОСОБА_1 на вирок того ж суду від 11 вересня 2012 року такою, що не підлягає розгляду, з огляду на те, що нею не були усунуті недоліки в апеляційній скарзі від 30 вересня 2012 року, на які їй було вказано у постанові Голосіївського районного суду від 05 жовтня 2012 року про залишення її апеляції без руху.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджена ОСОБА_1 після цього неодноразово направляла до районного суду апеляції на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2012 року, однак вони не відповідали вимогам ст. 350 КПК України (1960 року).

Тільки після того, як суд першої інстанції роз'яснив ОСОБА_1, що їй необхідно спочатку вирішити питання з оскарженням постанови Голосіївськогорайонного суду міста Києва від 02 листопада 2012 року про визнання її апеляції на вирок суду такою, що не підлягає розгляду, та відновив їй строк на оскарження цієї постанови, то ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій ставить питання про відновлення їй строку на оскарження вироку місцевого суду та про скасування постанови того ж суду 02 листопада 2012 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти, знаходиться під вартою, а при розгляді справи в районному суді вона не мала захисника, то колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову необхідно скасувати, а засудженій ОСОБА_1 відновити строк на апеляційне оскарження вироку районного суду, визнати її апеляцію від 30 вересня 2012 року такою, що підлягає розгляду, та дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. ст. 351, 354 КПК України (1960 року).

Крім того, колегія суддів вважає необхідним роз'яснити засудженій ОСОБА_1, що вона має право, відповідно до ст. 355 КПК України (1960 року), доповнити, змінити або відкликати свою апеляцію до початку розгляду в апеляційному суді справи за її апеляцією на вирок районного суду.

Керуючись п. п. 11, 15 Перехідних Положень КПК України та ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 02 листопада 2012 року, якою визнана такою, що не підлягає розгляду, апеляція засудженої ОСОБА_1 на вирок того ж суду від 11 вересня 2012 року, а саме про зарахування їй у строк відбуття покарання періоду з 27 лютого 2011 року по 06 липня 2011 року, в який вона знаходилась у Київському слідчому ізоляторі, - скасувати.

Відновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2012 року, а її апеляцію від 30 вересня 2012 року визнати такою, що підлягає розгляду, та направити дану справу до суду першої інстанції, якому дати розпорядження щодо виконання ним вимог ст. ст. 351, 354 КПК України (1960 року).

СУДДІ:

_________________ _________________ __________________

ЛашевичВ.М. Ноздряков В.М. Паленик І.Г.

Справа № 11/796/814/2013

Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України

Головуючий у першій інстанції: ДмитрукН.Ю.

Доповідач: Лашевич В.М.