ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

                                  УХВАЛА   

                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2006                                                                                    Справа № А21/37-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Гарбузенко О.В.

з участю представника позивача        Шевченко В.Є.

розглянувши апеляційну скаргу науково-виробничої дослідної агрофірми “Наукова” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006р. у справі

за позовом      Науково-виробничої дослідної агрофірми “Наукова”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання недійсним дозволу

В С Т А Н О В И В :

    3.12.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов науково-виробничої дослідної агрофірми “Наукова” (далі Агрофірма) про визнання недійсним дозволу Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 1.12.2004р. яким відповідач дозволив громадянам-працівникам Агрофірми складати технічну документацію по роздержавленню та розпаюванню земель на території Горьківської сільської ради Дніпропетровського району.

    Ухвалою суду від 3.02.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі, на 16.02.2006р. призначено попереднє судове засідання, яке в подальшому було відкладено на 28.02.2006р. (а.с.1,42).

    Ухвалою господарського суду від 28.02.2006р. провадження у справі закрито.

    

    Не погодившись з ухвалою від 28.02.2006р. Агрофірма звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою закінчити підготовче провадження у справі №А21/37-06, а справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду справи. При цьому апелянт зазначив, що суд дійшов неправильного висновку про те, що оскаржуваний дозвіл не є актом, який може бути предметом розгляду в адміністративній справі та про те, що заявлений позов не може розглядатися в межах адміністративного судочинства. Судом не роз’яснено позивачу в який суд він повинен звертатися за розглядом свого позову, а саму ухвалу прийнято у його відсутність, не зважаючи на те, що Агрофірму не було повідомлено про час та місце розгляду справи.

    

    У своєму запереченні Дніпропетровська районна державна адміністрація зазначила, що дозвіл видавався не Агрофірмі, а фізичним особам і він не є нормативно-правовим актом, що породжує певні правові наслідки. Апеляційну скаргу відповідач просив розглянути в його відсутність.

     Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

    З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що провадження у адміністративній справі закрито на підставі приписів ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України. Хоча при цьому суд першої інстанції не послався на відповідний пункт частини першої ст. 157 КАС України, але з мотивувальної частини ухвали слідує, що суд дійшов висновку про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, судом закрито провадження у справі на підставі п.1 ч1 ст.157 КАС України.

    В той же час, частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої ст.157 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Не виконання судом першої інстанції цієї вимоги суттєво порушує права позивача, тому що у відповідності до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Таким чином, якщо справа не підвідомча адміністративним судам, позивач може звернутися за захистом своїх інтересів до іншого спеціалізованого суду, що діє в системі судів загальної юрисдикції України. З огляду на це, кожна особа, що звернулась до адміністративного суду за захистом своїх інтересів, має право знати, яким саме спеціалізованим судом повинно бути розглянуто його позов по суті, якщо в межах адміністративного судочинства не можливий розгляд його вимог. Не виконання судом першої інстанції обов’язку роз’яснити позивачу правильну юрисдикцію, обмежує право останнього на здійснення судового захисту своїх інтересів.

 

    Що стосується вимог апеляційної скарги щодо закінчення підготовчого провадження у справі, то нормами Кодексу адміністративного судочинства України апеляційній інстанції не надано таких повноважень, що унеможливлює задоволення скарги в цій частині.

    З огляду на викладене, відповідно до п.3 ч1 ст.199, п.4 ч1 ст. 202 КАС України, ухвалу суду повинно бути скасовано через неправильне застосування норм процесуального права, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

    Керуючись ст.196,199,202,205 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу науково-виробничої дослідної агрофірми “Наукова” задовольнити частково.

    Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006р. скасувати.

    Справу направити для продовження розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

    Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі одного місяця шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 

     Головуючий                                                                                                  А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                           О.В. Чус

      Суддя                                                                                                           П.П. Павловський