СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
20 листопада 2006 року | Справа № 2-29/11436-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Остроушко М.М., дов. б/н від 26.10.2006 року;
відповідача: Подружко В.М., дов. № 02.9-2/33 від 10.01.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 18 серпня 2006 року у справі № 2-29/11436-2006А
за позовом малого приватного підприємства "Богів" (вул. Григорьєва, 32, м.Ялта, АР Крим, 98609)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Ялта, АР Крим, 98600)
про визнання неправомірним рішення, його скасування та спонукання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 18.08.2006 року у справі № 2-29/11436-2006А позов малого приватного підприємства "Богів" задоволено. Суд визнав неправомірним та скасував рішення Ялтинської міської ради від 01.06.2006 року "Про відмову малому приватному підприємству "Богів" у продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0081 га, що знаходиться у тимчасовому користуванні на умовах оренди для експлуатації кафе "Жовта цапля", та розташована за адресою: вул. Московська, 3-а, м.Ялта на землях Ялтинської міської ради", а також спонукав Ялтинську міську раду укласти з позивачем відповідний договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки в редакції, викладеній господарським судом АР Крим.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом статті 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності також у разі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Відповідно до статті116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення Ялтинської міської ради від 01.06.2006 року „Про відмову малому приватному підприємству Богів” у продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0081 га, що знаходиться у тимчасовому користуванні на умовах оренди для експлуатації кафе „Жовта цапля”, та розташована за адресою: вул. Московська, 3-а, м. Ялта на землях Ялтинської міської ради” прийнято відповідачем неправомірно та належить скасуванню. Також судом першої інстанції встановлено, що у позивача є правові підстави вимагати спонукання Ялтинської міської ради укласти з ним договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Ялтинська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову малого приватного підприємства "Богів" відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають в тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норму статті 128 Земельного кодексу України, оскільки пункт 6 даної статті у якості підстави для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки визначає рішення міської ради. Згідно статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в України”, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції місцевих рад.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається також на статтю 151 Земельного кодексу України, згідно з якою юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов’язані до початку проектування погоджувати з власниками землі і землекористувачами, місцеположення об'єкту, розмір земельної ділянки і умови його вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території. Ялтинська міська рада вказує на той, факт, що проектно-планувальна документація, яка забезпечує комплексний розвиток м.Ялта, відсутня, що з'явилось підставою для прийняття спірного рішення №48 про відмову позивачеві у продажу земельної ділянки, а також вказує на порушення судом першої інстанції норми статті 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору та неприпустимість примусу при його укладенні.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
З причини зайнятості в іншому судовому засіданні судді Котлярової О.Л., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Заплава Л.М.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17 по 20 листопада 2006 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Ялтинської міської ради не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судовою колегією встановлено, що 12.03.1997 року між виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради (розпорядник) та малим приватним підприємством „Богів” (власник) був укладений Договір № 62С на право розміщення кафе з літнім майданчиком, відповідно до пункту 1.1 якого, розпорядник передає, а власник набуває виняткове право на укладення договору оренди земельної ділянки з метою розміщення на ньому літнього кафе з майданчиком строком на 10 років - до 01.01.2008 року, розташованого по вул. Московській, 3а ум.Ялта.
07.05.1997 року Ялтинською міською Радою було прийнято рішення № 1613 „Про узгодження проекту відводу та надання земельних ділянок в постійне і тимчасове користування на землях м. Ялта”, яким вирішено погодити проекти відводу і надати земельну ділянку на землях м.Ялта малому приватному підприємству „Богів” площею 0,00811 га у тимчасове користування строком на десять років на умовах оренди для експлуатації існуючого кафе „Жовта цапля”, розташованого по вул.Московській,3 (біля речового ринку) у м. Ялта.
29.01.1999 року між малим приватним підприємством „Богів” та Ялтинською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Московська, 3а у м.Ялта загальною площею 0,00811 га. Земельна ділянка надається на умовах оренди терміном до 31.12.1999 року для розміщення кафе „Жовта цапля”. Вказаний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано в книзі записів договорів оренди земельних ділянок 29.01.1999 року під № 21.
В подальшому, на підставі рішення Ялтинської міської Ради від 07.05.1997 року, земельну ділянку загальною площею 0,00811 га було передано малому приватному підприємству „Богів” у тимчасове користування строком на 10 років на умовах оренди для обслуговування кафе, розташованого за адресою м.Ялта вул. Московська, 3а (біля речового ринку). Договір оренди від 05.07.2000 року зареєстрований в Книзі записів договорів оренди земельних ділянок 09.08.2000 року під № 26.
Той факт, що при виконанні умов договору оренди, мале приватне підприємство „Богів” своєчасно і у повному обсязі здійснювало оплату орендних платежів, підтверджується наданими документальними доказами сплати орендних платежів та не оспорюється сторонами у справі.
Відповідно до пункту 3.2. договору, орендар земельної ділянки має право переважного придбання у власність орендованої земельної ділянки відповідно до закону.
09.04.2004 року Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” позивачеві було видано Витяг № 3307434 про реєстрацію права власності на нерухоме майно: кафе літер „А”, розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Московська 3-а. Згідно з даним витягом, власником вищезазначеного майна є мале приватне підприємство „Богів”.
З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2005 року позивачем на адресу Ялтинського міського голови було направлено заяву з пропозицією до викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0081 га за адресою АР Крим, м. Ялта вул. Московська 3-а для експлуатації кафе „Жовта цапля”. До заяви були додано копії усіх необхідних документів, перелік яких зазначений у статті 128 Земельного кодексу України.
01.09.2005 року на вих. № 02.1-17/2717 Ялтинською міською радою було надано відповідь, із змісту якої вбачається, що вищезгадану заяву було розглянуто постійною депутатською комісією по архітектурі, будівництву, землекористуванню та екології Ялтинської міської ради. На підставі рішення даної комісії (протокол №38 від 11.08.2005 року) позивачеві було доручено надати „Звіт про експертну оцінку земельної ділянки” та „Технічний паспорт по продажу”.
20.07.2005 року експертним підприємством „Космоекс” було складено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0081 га, наданої у користування малому приватному підприємству „Богів”, розташованої за адресою по вул. Московській, 3а, у м.Ялта. Згідно з висновком, ринкова вартість земельної ділянки (без ПДВ), складає 66738,00 грн.
Із змісту висновку Державної землевпорядної експертизи від 13.12.2005 року № 1046-П вбачається, що „Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки” відповідає вимогам чинного законодавства і нормативним документам та після усунення зауважень може бути використаний для укладення цивільно-правової угоди.
19.12.2005 року, після усунення зауважень Державної землевпорядної експертизи, позивачем на адресу Ялтинської міської ради було направлено лист №23 з клопотанням про розгляд на сесії Ялтинської міської ради „Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки” та укладення договору купівлі-продажу даної ділянки. До заяви було додано звіт, а також рецензію від 02.11.2005 року та висновок № 1046-П.
01.06.2006 року Ялтинською міською радою було прийнято рішення №48 „Про відмову малому приватному підприємству „Богів” у продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0081 га, що знаходиться у тимчасовому користуванні на умовах оренди для експлуатації кафе „Жовта цапля” за адресою: м. Ялта, вул.Московська, 3-а на землях Ялтинської міської ради”.
Підставою для винесення такого рішення з'явився факт відсутності проектно-планувальної документації, що забезпечує комплексний розвиток території м. Ялти.
Надаючи правову оцінку зазначеному вище рішенню, судова колегія виходить з того, що, в силу статті 128 Земельного кодексу України, Ялтинська міська рада не мала правових підстав для прийняття такого рішення, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для викупу земельної ділянки: копії договору оренди земельної ділянки з доповненнями, свідоцтво про державну реєстрацію підприємства, довідка про внесення до Єдиного державного реєстру, статут підприємства, документи, що підтверджують право власності на будівлю, яка знаходиться на даній земельній ділянці, технічний паспорт на будівлю, виданий Ялтинським комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації”, відкоректована технічна документація з відведення земельної ділянки, а також проект договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є також громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.
Стаття 82 Земельного кодексу України зазначає, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності також у разі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Статтею 116 Земельного кодексу України закріплено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
На підстави викладеного, судова колегія вважає, що відповідач своїми діями порушив норму статті 19 Конституції України, згідно з якою, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі та в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.
Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідно до частини 2 статті 127 Земельного кодексу України, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.
Як свідчить з Витягу №3307434 про реєстрацію права власності на нерухоме майно - кафе літер „А”, розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Московська 3-а, власником майна є мале приватне підприємство „Богів”.
Таким чином, враховуючи, що на вказаній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомості, що належить позивачеві на праві власності, судова колегія приходить до висновку, що позивач має право саме на викуп земельної ділянки.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Судова колегія приймає до уваги той факт, що платіжнім дорученням № 146 від 02.10.2006 року мале приватне підприємство „Богив” перерахувало суму вартості спірної земельної ділянки (80086,00 грн., у тому числі ПДВ –13348,00 грн.) у якості оплати за покупку земельної ділянки загальною площею 0,0081га, розташованої за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта вул. Московська 3-а.
Відповідно до пункту 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року під № 377/8976, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. Однак, перераховані позивачем грошові кошти відповідачем –як помилково отримані, не повернуто.
Відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка отримала пропозицію укласти договір, у межах терміну для відповіді вчинило дію відповідно до вказаних в пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є ухваленням пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, прийнявши грошові кошти, перераховані малим приватним підприємством „Богив” як оплату за земельну ділянку, Ялтинська міська рада підтвердила свою згоду на здійснення купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Ялтинської міської Ради залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної республіки Крим від 18 серпня 2006 року у справі №2-29/11436-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава