Справа № 2- 7422/07 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
судді- Гандзій Н.В.
при секретарі - Чорноморець Т.К..
розглянув у відкритому судовому засіданні залі суду м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення.
ВСТАНОВИВ :
Позивачка звернулася в суд з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 145,2 м2, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2006р.засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., вона є власницею квартири № ЗО, яка розташована по АДРЕСА_1. Під вищевказаною квартирою знаходиться нежиле підвальне приміщення загальною площею 145,2 м2 ., на яке позивач виявила бажання оформити права власності. З цього приводу, позивач звернулась до інших співвласників, які виказали згоду на перехід у власність позивача нежилого приміщення підвалу загальною площею 145,2 м2 , що підтверджується їхньою письмовою заявою.
У судовому засідання позивачка заявлені вимоги підтримала та просила суд визнати за нею право власності на нежитлове підвальне приміщення загальною площею 145,2 м2
Відповідач - представник Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивача, суд, згідно зі ст.224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Судовим розглядом встановлене наступне.
На підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2006р. засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кисельовою О.В., ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1. Під вищевказаною квартирою знаходиться нежиле підвальне приміщення загальною площею 145,2 м2 . , на яке позивач виявила бажання оформити право власності.
Тривалий час технічний та санітарний стан вказаного приміщення був дуже жахливий. Підвал був захаращений та забруднений. Позивачка, має намір здійснити ремонт та поліпшити його технічний та санітарний стан, це добре відобразилось на стосунках позивачки із співмешканцями вказаного будинку, які дали згоду на пе-редачу їй у власність підвальне приміщення площею 145,2 м .
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 «У справі за конституційним зверненням Ярового С.І. та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ст..ст.1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення
2
багатоквартирних будинків ) допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні та інші) передаються безплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах багатоквартирних будинків)
Згідно із п.1.2 вказаного рішення власник неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Відповідно до п.2 ст. 2 ЦК України власникам квартир у дво або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорної конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 року момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.
Підтвердженням вищевикладеного є вимоги ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, нежитлове підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю мешканців зазначеного будинку.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників.
Відповідно до ч.1,2 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації та здійснюються відповідним органом, яким згідно п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 є підприємством БТІ.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України від 10.06.1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинків. Допоміжні приміщення (комори, сараї, ін.) передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно й окремо приватизації не підлягають.
Суд, вивчив матеріали справи, надані докази, вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове, підвальне приміщення площею 145,2 м2, що перебуває в будинку АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 10,15,57,60,215 ЦПК України, ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення задовольнити.
3
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове підвальне приміщення площею 145,2 м2, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 .
Зазначене рішення є підставою для реєстрації нежитлового підвального приміщення площею 145,2 м2, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 в КП «МБТІ та РОН».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.2 95 ЦПК України.