СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 листопада 2006 року | Справа № 2-26/9905-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
прокуратура м.Керчі: не з`явився;
позивача: Сіняєвої Г.О., дов. № 02-23/1532 від 08.12.2005 року;
відповідача: Гончарова П.Ю., дов. б/н від 01.06.2006 року;
третьої особи: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду "Боспор" (добродійний фонд) на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л. ) від 08 вересня 2006 року у справі № 2-26/9905-2006
за позовом прокурора міста Керч (вул. 23 травня, 162, м.Керч, АР Крим, 98300)
в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Керченської міської Ради (вул. Кірова, 17, м.Керч, АР Крим, 98300)
до Фонду "Боспор" (добродійний фонд) (вул. Набережна, 2 кім.204, м.Керч, АР Крим, 98300)
3-тя особа - Комунальне підприємство з ремонту та експлуатації житлового фонду (вул. Годуванцева, 4, м.Керч, АР Крим, 98300)
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду АР Крим від 08.09.2006 року у справі № 2-26/9905-2006 позов заступника прокурора м.Керчі задоволено. Суд зобов`язав Фонд "Боспор" (добродійний фонд) повернути виконавчому комітету Керченської міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення загальною площею 83,00 кв.м., розташованих за адресою: АР Крим, м.Керч, вул. 51-ої Армії.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору оренди від 18.05.2004 року сплив, збоку орендодавця мало місце належним чином повідомлення орендаря про відсутність наміру до пролонгації договору. У зв`язку з цим, господарський суд АР Крим визнав обгрунтованими позовні вимоги прокурора м.Керчі про повернення орендованих приміщень.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, Фонд "Боспор" (добродійний фонд) звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові заступника прокурора м.Керчі відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна” стосовно порядку припинення дії договору оренди.
Представник прокуратури м.Керчі та третьої особи у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце засідань суду сповіщались належним чином ухвалами від 18.10. та 06.11.2006 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників прокуратури м.Керчі та Комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фонду.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Фонду "Боспор" (добродійний фонд) підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що 18.05.2004 року між виконавчим комітетом Керченської міської ради - Орендодавець та Фондом „Боспор” (добродійний фонд) –Орендар був укладений договір оренди №843, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, розташовані у м. Керчі по вул. 51-ої Армії загальною площею 83,00 кв.м., які знаходяться на балансі Комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фондую.
Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди, Орендар набуває права володіння та користування одночасно із підписанням сторонами Договору оренди та акту прийому-передачі об'єкту оренди.
Пунктом 9.1 Договору закріплено, що строк оренди встановлюється з 15.04.2004 року по 14.04.2005 року.
Листом від 17.03.2006р. вих. №31/101-4/51 фонд "Боспор" був повідомлений про припинення договору оренди після спливу його строку та йому було запропоновано звільнити орендовані приміщення у строк до 17.04.2006 року.
15.05.2006 року заступник прокурора м.Керчі звернувся до господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Керченської міської ради до фонду „Боспор” про витребування приміщень, що були предметом оренди, з чужого незаконного володіння.
Судовою колегією встановлено, що у провадженні господарського суду АР Крим знаходилась справа № 2-20/5226-2006 за позовом виконавчого комітету Керченської міської ради до фонду „Боспор” про стягнення сум заборгованості по орендній платі та виселення. Правовідносини сторін по даному спору витікали з договорів оренди комунального майна № 842 від 03.08.2004 року та № 843 від 18.05.2004 року.
За результатами розгляду вказаного позову, 21.03.2006 року господарським судом АР Крим у справі № 2-20/5226-2006 було винесено рішення про відмову виконавчому комітету Керченської міської ради стягнення сум заборгованості та виселення фонду „Боспор” із займаних орендованих приміщень.
При прийнятті рішення від 21.03.2006 року у справі 2-20/5226-2006 господарський суд АР Крим встановив, що у матеріалах справи відсутні і позивачами не надавались суду докази того, що саме протягом місяця по закінченню строку дії договорів, що передбачено законом, орендодавцем або належним чином уповноваженою ним особою до фонду „Боспор” направлялися відповідні заяви про припинення дії договору оренди.
Суд прийшов до висновку, що на час розгляду справи договори оренди № 842, 843 мають вважатися такими, що продовжені та діють, а тому підстави для виселення відповідача, виходячи із змісту статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України відсутні.
Оскільки відомостей щодо розірвання договорів оренди № 842 та № 843 суду на час розгляду справи не надано, суд визнав такі договори продовженими на той самий строк, на тих самих умовах відповідно до положень частини 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, тобто до 14.04.2006 року.
При розгляді даного спору - у справі № 2-26/9905-2006, судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини, пов'язані із наданням в оренду комунального майна регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до частини 4 статті 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з пунктом 3 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Пунктом 9.1 Договору оренди № 843 закріплено, що строк оренди встановлюється з 15.04.2004 року по 14.04.2005 року. На підставі рішення господарського суду АР Крим від 21.03.2006 року у справі № 2-20/5226-2006 строк дії договору було продовжено на один рік –до 14.04.2006 року.
У зв`язку з цим, періодом, протягом якого сторона у договорі оренди має заявити про відсутність наміру до його продовження, є період з 14.04. по 14.05.2006 року.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень. Докази надаються представниками сторін та іншими учасниками господарського процесу.
Судова колегія вважає обгрунтованим посилання відповідача в апеляційній скарзі на той факт, що протягом місяця саме після закінчення строку дії договору від орендодавця заяв про його припинення не надходило.
На підставі викладеного, судова колегія не може погодитись з доводами позивача про належне виконання ним вимог частини 3 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та частини 4 статті 284 Господарського кодексу України стосовно наявності підстав для припинення дії договору оренди.
За таких обставин, договір оренди № 843 від 18.05.2004 року є продовженими на той самий строк, на тих самих умовах, тобто до 14.04.2007 року, а володіння відповідачем орендованим майном не може бути визнано незаконним. Тому, підстави для задоволення позову прокурора м.Керчі відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фонду "Боспор" (добродійний фонд) задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2006 року у справі № 2-26/9905-2006 скасувати.
У задоволенні позову прокурора міста Керчі в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Керченської міської Ради про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова