Справа № 22ц/2000 Головуюча в суді 1-ї інстанції Бучик А.Ю.
Категорія 3 9 Доповідач Матюшенко І.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого Матюшенка І.В. суддів: Малазеовох Н.М. , Жизневської. А.В. при секретарі Кульчицькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від ЗО серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Крошенський цегельний завод" про стягнення грошових коштів, належних при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,
встановив :
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати в повному обсязі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні його позовних вимог до відкритого акціонерного товариства „Крошенський цегельний завод" (далі - Товариство) про стягнення на його, ОСОБА_1, користь невиплачених: 4375 грн. 42 коп. матеріальної допомоги при звільненні; 6363 грн. 13 коп. вихідної допомоги при звільненні; 990 грн. компенсації за невикористану відпустку; 82296 грн. 36 коп. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку та 8000 грн. моральної шкоди. Апелянт, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 17 листопада 2003 року (а.с.13) працював головою правління Товариства на підставі рішення загальних зборів Товариства (а.с.5) на умовах, передбачених контрактом від 13 листопада 2003 року (а.с.6-12). Рішенням Наглядової ради Товариства від 14 червня 2005 року позивача було відкликано з займаної посади згідно поданої ОСОБА_1 заяви (а.с.71) з 14 червня 2005 року та призначено головою правління Товариства Шевелуху Ю.Ф. (а.с.17-18). Наказом останнього НОМЕР_2 позивач був звільнений з займаної посади за власним бажання (а.с.116) і з ним Товариством проведено повний розрахунок при звільненні.
Доводи апелянта про те, що суд мав дійти 'висновку про звільнення його з посади голови правління за п. 2 ст. 40 КЗпП України і провести з ним розрахунки, передбачені: ст. 44 КЗпП України та п. 6.5 Контракту є безпідставними, оскільки спростовуються поясненнями представника відповідача та наведеними вище письмовими доказами. А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наказ НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України не має юридичної сили, оскільки його було видано самим позивачем уже після звільнення останнього з роботи, а рішення Наглядової ради Товариства від 14 червня 2005 року ОСОБА_1 не оскаржувалося.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 308, 313-315 ЦПК України,
апеляційний суд,
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від ЗО серпня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді