АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 22-ц/796/4238/2013 Головуючий в суді першої інстанції Каліушко Ф.А.
Доповідач - Росік Т.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О. ‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Обухівському О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2012 року в справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» до ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Санітарно-епідеміологічної станції Дарницького району м. Києва, Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго» про зобов'язання вчинити певні дії‚
В С Т А Н О В И Л А :
КП УЖГ Дарницького району м. Києва в липні 2012 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії шляхом надання доступу (дозволу) на комісійне обстеження житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності обладнання з надання телекомунікаційних послуг.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.07.2012 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Дарницьку районну у м. Києві державну адміністрацію, Санітарно-епідеміологічну станцію Дарницького району м. Києва, Інспекцію архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, ПАТ «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго»
Ухвалою суду від 05.12.2012 року до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги залучено ОСОБА_5, її позов до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалами суду від 26.12.2012 року змінено найменування позивача з КП УЖГ Дарницького району м. Києва на КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва». Позов ОСОБА_5 залишено без розгляду.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, яку придбав у ТОВ «Пролайн», що використовувало квартиру для здійснення господарської діяльності по наданню телекомунікаційних послуг і зазначене встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року. Згідно рішення товариству заборонено використовувати приміщення квартири для здійснення зазначеної господарської діяльності. До позивача надходять звернення мешканців будинку про наявність в квартирі працюючого обладнання провайдера, що свідчить про те, що товариство рішення суду не виконало, квартира продовжує використовуватися відповідачем для здійснення діяльності по наданню телекомунікаційних послуг. Оскільки позивач є балансоутримувачем будинку, просив зобов'язати ОСОБА_4 надати доступ (дозвіл) на комісійне обстеження квартири на предмет наявності обладнання з надання телекомунікаційних послуг.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2012 року позовні вимоги КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» до ОСОБА_4 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_4 надати КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» доступ (дозвіл) на комісійне обстеження житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності обладнання з наданням телекомунікаційних послуг. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн.30 коп.
ОСОБА_3, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_4 вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що розглядаючи справу у її відсутність, судом було порушено принцип змагальності сторін та її права як представника відповідача, оскільки подані нею клопотання про відкладення справи та витребування доказів залишились поза увагою суду. Зазначені в позовній заяві обставини щодо знаходження в квартирі відповідача телекомунікаційного обладнання колишнього власника квартири є вигаданими та нічим не підтвердженими, так як квартира, що належить відповідачу на праві приватної власності, використовується останнім як житлове приміщення. Правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» не є належним позивачем у справі.
В запереченнях на апеляційну скаргу КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва, ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем доведено належними доказами використання квартири відповідачем не за призначенням, останній в квартирі не проживає.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_4, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що, згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.11.2011 року, зареєстрованому в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна за №34237672 від 09.12.2011 року, ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, квартира придбана у ТОВ «Пролайн ТМ» (а.с.5-6).
Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 є Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що власник квартири ОСОБА_4 використовує квартиру не за цільовим призначенням, а для здійснення діяльності, пов'язаної з наданням телекомунікаційних послуг, в зв'язку з чим надходять звернення мешканців будинку про порушення їх прав, тому є підстави для захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача надати доступ (дозвіл) на комісійне обстеження приміщення квартири на предмет наявності обладнання з надання телекомунікаційних послуг.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 7 ЖК України періодично, у строки, встановлювані Радою Міністрів Української РСР, провадиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду.
Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
«Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання» затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР № 189 від 26.04.1984 року.
Згідно зазначеного Положення жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам. Під час обстеження стану жилих будинків перевіряється: а) двір будинку та елементи його благоустрою; б) фундаменти, підвали; в) стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо); г) стикові з'єднання у великопанельних жилих будинках; д) дах будинку та обладнання на ньому (димові і вентиляційні канали та інше); е) ліфти та їх обладнання; ж) поверхи жилого будинку, включаючи їх конструкції; з) інженерне обладнання.
Зазначене положення застосовується також у випадках позачергового обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду (п. 13 Положення).
Положенням визначено, що під час планового обстеження стану жилих будинків воно провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
Свої позовні вимоги позивач мотивував необхідністю позачергового обстеження стану житлового приміщення квартири.
Виходячи зі змісту Положення, для обстеження стану жилих будинків, яке має намір провести позивач, виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів призначає комісію в такому складі: заступник голови виконавчого комітету місцевої Ради (голова комісії), начальник управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради (заступник голови комісії), представник органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби, представник відділу (управління) у справах будівництва і архітектури виконавчого комітету місцевої Ради або районний архітектор, представник органу державного пожежного нагляду, депутат місцевої Ради, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету. При обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом. Комісія має право залучати в установленому порядку фахівців проектних, науково-дослідних та інших організацій.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач як балансоутримувач будинку зобов'язаний утримувати майно, передане йому на баланс та забезпечувати його належну експлуатацію.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що обстеження житлового приміщення, яке має намір провести позивач, може здійснюватися лише комісією, призначеною виконавчим комітетом відповідної Ради в установленому законом порядку, до компетенції позивача здійснення такого обстеження не віднесено.
Ст. 30 Конституції України гарантує недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Оскільки відсутні правові підстави для зобов'язання ОСОБА_4 надати КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» доступ (дозвіл) на комісійне обстеження житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності обладнання з надання телекомунікаційних послуг, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності і обгрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий-суддя:
Судді: