Справа № 1005/9862/12 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

Провадження № 22-ц/780/1738/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

Категорія 55 11.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.

при секретарі Клименко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства "Регіон Кепітал" до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", треті особи відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Приватне підприємство "Сіті Ріелті" про визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту та виключення з акту опису та арешту майна,

встановила:

У жовтні 2012 року позивач ПП «Регіон Кепітал» звернувся до суду із зазначеним позовом, який у листопаді 2012 року уточнив, і в якому посилався на те, що він є власником нерухомого майна у вигляді земельних ділянок, придбаних ним за договорами купівлі-продажу у ПП "Сіті Ріелті", яке перед відчуженням земельних ділянок надало позивачу докази перебування земельних ділянок у його власності, зокрема, державні акти на право власності на земельні ділянки та акт приймання-передачі внеску до статутного фонду від 22.09.2009 року, на підставі якого засновник ОСОБА_3 передав ці земельні ділянки до статутного фонду ПП "Сіті Ріелті". Придбавши земельні ділянки у власність, позивач здійснив перереєстрацію права власності на них на своє ім"я шляхом проставлення відповідних відміток на зазначених державних актах про перехід права власності.

09.10.2012 року представник ПП "Сіті Ріелті" повідомив позивача про те, що на зазначені земельні ділянки накладено арешт відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в процесі стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3, який раніше був власником зазначених земельних ділянок. Також представник надав позивачу копію акта опису та арешту майна від 05.09.2012 року, з якого вбачається, що на земельні ділянки, які ОСОБА_3 передав як внесок до статутного фонду ПП "Сіті Ріелті", яке в подальшому відчужило їх позивачу за відплатними договорами купівлі-продажу від 30.08.2010 року, накладено арешт та заборону відчуження за зобов"язаннями ОСОБА_3, до якого позивач немає жодного відношення.

Позивач вважає незаконним накладення арешту на 21 земельну ділянку, які при переході права власності від ОСОБА_3 до ПП "Сіті Ріелті" об"єднані в 4 земельні ділянки, право власності на які позивачем набуто на підставі договорів купівлі-продажу від 30.08.2010 року, укладених між ПП «Регіон Кепітал» та ПП «Сіті Ріелті», які перед відчуженням входили до статутного фонду останнього.

Тому звернувся в суд з даним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на слідуючі земельні ділянки, що розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та належать ПП „Регіон Кепітал": земельна ділянка площею 25,5122 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0720, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219874, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02093800353; земельна ділянка площею 11,3274 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0718, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219876, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02093800354; земельна ділянка площею 17,0474 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0719, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219877, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02093800351; земельна ділянка площею 7,6388 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0721, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219887, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02093800352.

Звільнити з-під арешту та виключити з акту опису й арешту майна від 05.09.2012 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України земельні ділянки: площею 3,7730 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0059, площею 3,7730 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0060, площею 3,4557 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0062, площею 3,4387 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0063, площею 3,4130 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0064, площею 3,5333 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0070, площею 3,7354 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0071, площею 3,8276 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0072, площею 3,4161 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0073, площею 2,1930 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0074, площею 2,0422 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0075, площею 2,5095 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0085, площею 2,5483 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0086, площею 2,5809 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0087, площею 0,7563 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0428, площею 0,7563 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0429, площею 0,7562 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0425, площею 0,7562 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0427, площею 0,7562 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0426, площею 6,700 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0633, площею 6,7644 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0632.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" на зазначене рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач набув право власності саме на ті земельні ділянки, до складу яких входять 21 земельна ділянка, що були відчужені відповідачем ОСОБА_3, як внесок до статутного фонду ПП "Сіті Ріелті", і на момент накладення арешту в порядку примусового виконання виконавчого документа про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" земельні ділянки належали на праві приватної власності ПП "Регіон Кепітал", як такі, що входять до складу об"єднаних 4 земельних ділянок, що були відчужені за укладеними 30.08.2010 року договорами купівлі-продажу між ПП "Сіті Ріелті" та ПП "Регіон Кепітал".

Однак, такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Встановлено, що 15.05.2012 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-510/11 виданим 17.04.2012 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 627 662,51 доларів США. (а. с. 65)

Згідно акту опису й арешту майна, проведеного 05.09.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, описано і накладено арешт на належні на праві власності боржнику ОСОБА_3 і розташовані за адресою Київська область, Бориспільський район Гнідинська сільська рада слідуючі земельні ділянки: земельна ділянка площею 3,7730 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0059, площею 3,7730 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0060, площею 3,4557 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0062, площею 3,4387 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0063, площею 3,4130 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0064, площею 3,5333 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0070, площею 3,7354 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0071, площею 3,8276 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0072, площею 3,4161 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0073, площею 2,1930 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0074, площею 2,0422 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0075, площею 2,5095 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0085, площею 2,5483 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0086, площею 2,5809 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0087, площею 0,7563 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0428, площею 0,7563 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0429, площею 0,7562 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0425, площею 0,7562 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0427, площею 0,7562 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0426, площею 6,700 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0633, площею 6,7644 га, кадастровий номер 3220882600:03:001:0632.

Крім того, згідно витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об"єктів нерухомого майна на зазначені земельні ділянки накладено арешт ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.09.2011 року (а. с. 5-7, 35-67).

Згідно державних актів на право власності на земельні ділянки від 11.06.2010 року ПП "Сіті Ріелті" є власником земельних ділянок площею 17,0474 га, 11,3274 га, 25,5122 га та 7,6388 га, розташованих за адресою Київська область, Бориспільський район Гнідинська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.(а. с. 12-15)

Згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 30.08.2010 року між ПП "Сіті Ріелті" та ПП "Регіон Кепітал", продавець приватне підприємство "Сіті Ріелті" передав у власність покупця приватного підприємства "Регіон Кепітал" земельні ділянки площею 17,0474 га, 11,3274 га, 25,5122 га та 7,6388 га, що розташовані за адресою Київська область, Бориспільський район Гнідинська сільська рада. (а. с. 8-11)

Згідно п. п. а), б) ч. 1 ст. 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 126 ЗК України, яка діяла на час укладення договорів купівлі-продажу, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Встановлено, що в державних актах на право власності на земельні ділянки, виданих 11.06.2010 року ПП "Сіті Ріелті", міститься тільки відмітка нотаріуса, який посвідчував договори купівлі-продажу, про відчуження земельних ділянок із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Відмітка ж органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, про відчуження спірних земельних ділянок із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження, в даних державних актах відсутня.

Тобто, визнаючи за позивачем право власності на 4 земельні ділянки, придбані ним за договорами купівлі-продажу від 30.08.2010 року, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що всупереч вимогам ч. 6 ст. 126 ЗК України, яка діяла на час укладення даних договорів, на державних актах про право власності на земельні ділянки на ім"я ПП "Сіті Ріелті" відсутня відмітка органу, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, про реєстрацію прав на ці земельні ділянки на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа.

Крім того, звільняючи з-під арешту та виключаючи з акту опису й арешту майна від 05.09.2012 року 21 земельну ділянку, які належали відповідачу ОСОБА_3, суд не звернув уваги на те, що позивачем всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що зазначені земельні ділянки входять до складу об"єднаних 4 земельних ділянок, які належали ПП "Сіті Ріелті" на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки від 11.06.2010 року.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження державної реєстрації прав власності на 21 земельну ділянку, які 05.09.2012 року описано і накладено арешт, то у нього не виникло право власності на ці земельні ділянки і суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про визнання за позивачем права власності на зазначені земельні ділянки і про звільнення їх з-під арешту та виключення з акту опису й арешту майна.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про задоволення позову, суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, позивачем недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 312, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Приватного підприємства "Регіон Кепітал" до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", треті особи відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Приватне підприємство "Сіті Ріелті" про визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту та виключення з акту опису та арешту майна відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді