Судове рішення #29185788

Справа № 1-кс/371/27/13 Головуючий у І інстанції Капшук

Провадження № 11-сс/780/133/13 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.

Категорія 12.04.2013

УХВАЛА

Іменем України


12 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Авраменка М.Г.,

суддів Семенцова Ю.В., Дриги А.М.,

при секретарі Гордію Р.А.,

за участю: прокурора Москаленка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді клопотання, на ухвалу слідчого судді на ухвалу слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Центральне Миронівського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,


В С Т А Н О В И Л А:

За матеріалами справи, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України, яке виразилося у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

20 березня 2013 року ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Слідчий СВ Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області звернувся до Миронівського районного суду Київської області з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 (два) місяці.

Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2013 року відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 Застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 1 місяць - до 4 травня 2013 року та зобов'язано його з'являтись до слідчого із періодичністю 1 раз на тиждень та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у розгляді клопотання, просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, мотивуючи тим, що слідчим суддею не в повній мірі враховано ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_2. який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить наявність іншого кримінального провадження, розпочатого відносно підозрюваного ОСОБА_2 Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області. Для прийняття рішення про застосування запобіжного заходу слідчим суддею не враховано істотні обставини, передбачені ст. 178 КПК України: міцність соціальних зв'язків та репутацію підозрюваного, який ніде не працює та не навчається, із своєю родиною не проживає, негативно характеризується за місцем проживання, підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого СВ Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області про обрання щодо неповнолітнього ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовувала тим, що прокурор не довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики: переховування підозрюваного, незаконного впливу на потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженню, а тому посилання на вказані ризики є припущенням.

Слідчий суддя дійшла вірного висновку про те, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, та врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_2 є неповнолітнім та має родину, обрала щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

З огляду на наведене, посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -


У Х В А Л И Л А:


Ухвалу слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, та застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 1 місяць - до 4 травня 2013 року та зобов'язано його з'являтись до слідчого із періодичністю 1 раз на тиждень, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.



Головуючий


Судді






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація