У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Кравченка К.Т.,
суддів	Селівона О.Ф., Шевченко Т.В.
за участю прокурора	Микитенка О.П.

розглянула в судовому засіданні 23 листопада 2006 року в м.Києві  кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Вінницької області від 12 липня 2006 року щодо нього.

 

         Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2006 року

                                                        ОСОБА_1,

                                                        ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                        ІНФОРМАЦІЯ_2

                                                        області, раніше не судимого,

 

засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі.

 

         На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Бершадської ЦРЛ 485 грн. 65 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої, на користь потерпілої ОСОБА_2  500 грн. на відшкодування майнової шкоди і 10.000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

         Згідно з цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 24 вересня 2005 року, біля 1 години в АДРЕСА_1, на майданчику перед входом до залу ресторану "Поділля", перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з потерпілою ОСОБА_2, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілій удар кулаком в область перенісся, внаслідок чого ОСОБА_2 ударилась потиличною ділянкою голови об ребристу металеву поверхню стіни і отримала тілесні ушкодження у виді забою головного мозку легкого ступеня, перелому потиличної кістки та синців на обличчі та лівій нозі, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння.

 

         Апеляційний суд Вінницької області, розглядаючи справу за апеляціями прокурора Бершадського району, який затвердив обвинувальний висновок, та потерпілої ОСОБА_2, у яких ставилось питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а в апеляції потерпілої ОСОБА_2- ще й у зв'язку з необгрунтованим заниженням судом розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, а також за апеляцією засудженого ОСОБА_1, у якій ставилось питання про скасування вироку у зв'язку з неправильною кваліфікацією його дій, апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишив без задоволення, апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнив, а апеляцію прокурора задовольнив частково, скасував вищезазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 і ухвалив свій вирок від 12 липня 2006 року.

 

         Цим вироком ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Бершадської ЦРЛ 485 грн. 65 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої, на користь потерпілої ОСОБА_2500 грн. на відшкодування майнової шкоди  та 20.000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що вирок апеляційного суду в частині призначення покарання належним чином не мотивований, його не ознайомлено з апеляціями прокурора та потерпілої, апеляційний суд розглянув справу однобічно, безпідставно не взяв до уваги його показання про обставини вчинення ним дій щодо потерпілої ОСОБА_2, яка, на його думку, звернулась із заявою з метою придбати чим більшу суму коштів.

 

         Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який вважав, що касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково і з застосуванням ст.69 КК України пом'якшити призначене йому покарання до 3 років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити частково.

         Висновок суду про винність ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження за зазначених у вироку обставин підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, даними, які містяться у протоколах огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, у висновку судово-медичної експертизи, та іншими доказами, які є у справі.

 

         Апеляційний суд дав належну оцінку і показанням засудженого ОСОБА_1, а тому посилання у касаційній скарзі засудженого на те, що апеляційний суд залишив його показання поза увагою, є безпідставними.

 

         Не можна погодитись і з доводами скарги засудженого про те, що його не ознайомлено з апеляціями прокурора та потерпілої. Як убачається з матеріалів справи, засудженому ОСОБА_1, якому за вироком місцевого суду запобіжним заходом було залишено підписку про невиїзд, повідомлялось про надходження цих апеляцій та направлялись копії їх. Крім того, під час апеляційного розгляду справи, у якому ОСОБА_1 брав участь, клопотань про ознайомлення його з апеляціями прокурора та потерпілої він не заявляв.

 

         Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування чи зміни вироку, не виявлено.

 

         Підстав для скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, як про це зазначено у проханні скарги, не вбачається і в касаційній скарзі таких підстав  не наведено.

 

         Проте при призначенні ОСОБА_1 покарання апеляційний суд не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання, дані про його особу та конкретні обставини справи.

 

         Враховуючи обставини виникнення конфлікту між засудженим та потерпілою, вчинення ним злочину з непрямим умислом, про що зазначено у вироку апеляційного суду, а також те, що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності вперше, позитивно характеризувався, колегія суддів вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та пом'якшити призначене ОСОБА_1 апеляційним судом покарання.

 

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст.394, 395 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

 

         Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

         Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 12 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.

 

         Пом'якшити із застосуванням ст.69 КК України призначене ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України покарання до 3 (трьох) років позбавлення волі.

 

         В решті вирок залишити без зміни.

 

 

Судді:

 

 

Кравченко К.Т.                               Селівон О.Ф.                             Шевченко Т.В.

 

 

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                           О.Ф.Селівон