ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2013 року Справа № 22/5025/1930/11
Вищий господарський суд України у складі: суддя Дерепа В.І. - головуючий,
судді Грек Б.М., Палій В.В. (доповідач),
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області
на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.11.2012
та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2013
у справі № 22/5025/1930/11
за заявою Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в
особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна
компанія "Автомобільні дороги України"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського
суду Хмельницької області від 10.01.2012 року по справі
№ 22/5025/1930/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс"
до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні
дороги України"
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Державна
акціонерна компанія "Автомобільні дороги
України"
про стягнення 1 687 330, 56 грн.
за участю представників:
позивача: Кощеєва К.М.- предст. (дов. від 13.03.2013р.)
відповідача: Мамчур Р.В.- юрисконсульт (дов. від 25.03.2013р.)
третьої особи: не з'явився
прокуратури: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року по справі № 22/5025/1930/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс" до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 687 330, 56 грн. У заяві Заступник прокурора Хмельницької області просив суд переглянути рішення господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року по справі № 22/5025/1930/11 за нововиявленими обставинами, зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення по суті.
Заяву мотивовано тим, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року по справі № 22/5025/1930/11 з Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" стягнуто заборгованість, яка нарахована на підставі договору про постачання №28/06-2009 від 26.05.2009 року, додаткових угод №1 від 01.09.2009 року, №2 від 14.10.2009 року, №3 від 29.12.2009 року. Проте, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі №6/5025/769/12 додаткові угоди №1 від 01.09.2009 року, №2 від 14.10.2009 року, №3 від 29.12.2009 року до договору про постачання №28/06-2009 від 26.05.2009 року визнано недійсними. Внаслідок врахування умов додаткових угод, які визнані недійсними, рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року по справі № 22/5025/1930/11 зайво стягнуто з відповідача на користь позивача 624 953,75грн. за поставлений бітум. Обставину, яка встановлена постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі №6/5025/769/12 заявник вважає нововиявленою у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України та підставою для перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року по справі № 22/5025/1930/11 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.11.2012 року у справі №22/5025/1930/11 (суддя Смаровоз М.В.), яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року (судді Василишин А.Р., Юрчук М.І, Крейбух О.Г.) у задоволенні заяви Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року у справі №22/5025/1930/11 відмовлено, рішення господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року у справі № 22/5025/1930/11 залишено без змін.
У касаційній скарзі Перший заступник прокурора Рівненської області посилається на те, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить суд ухвалу та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
В усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, представник ТОВ "НК Полюс" просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.
Представник Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в усних поясненнях касаційну скаргу підтримав у повному обсязі.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові акти, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
- рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року у справі № 22/5025/1930/11, яке набрало законної сили, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс" до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 687 330, 56 грн. Підставою для прийняття зазначеного рішення стало неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання №28/06-2009 від 26.05.2009 року з урахуванням додаткових угод до нього.
- 20.01.2012 року на виконання рішення у справі № 22/5025/1930/11 видано наказ.
- рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.08.2012 року у справі №6/5025/769/12 відмовлено у задоволенні позову Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України та Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс" та Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання недійсними п. 2.4 договору №28/06-2009 від 26.05.2009 року щодо зміни ціни бітуму нафтового дорожнього, визнання недійсними додаткових угод №1 від 01.09.2009 року, №2 від 14.10.2009 року щодо встановлення вартості бітуму нафтового дорожнього у розмірі 4500 грн. та 4700 грн. за 1 тонну, відповідно; визнання недійсною додаткової угоди №3 від 29.12.2009 року про збільшення ціни постачання бітуму.
- постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі №6/5025/769/12 апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задоволено частково; рішення господарського суду Хмельницької області від 22.08.2012 року у справі №6/5025/769/12 скасовано в частині відмови у позові про визнання недійсними додаткових угод №1 від 01.09.2009 року, №2 від 14.10.2009 року, №3 від 29.12.2009 року до договору про постачання №28/06-2009 від 26.05.2009 року. Прийнято у цій частині нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 01.09.2009 року, №2 від 14.10.2009 року, №3 від 29.12.2009 року до договору про постачання №28/06-2009 від 26.05.2009 року, який укладений між ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ТОВ "НК Полюс", ДП "Хмельницький облавтодор". В решті рішення залишено без змін.
Статтею 112 ГПК України унормовано, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 10.01.2012 року у справі № 22/5025/1930/11 за нововиявленими обставинами та залишаючи без змін вищезазначене рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що визнання недійсними у судовому порядку додаткових угод до договору №28/06-2009 від 26.05.2009 року після прийняття судом рішення у справі № 22/5025/1930/11 є не нововиявленою, а новою обставиною, оскільки така обставина не існувала на час прийняття рішення у справі № 22/5025/1930/11. Також, суди попередніх інстанцій посилались на презумпцію правомірності правочину, яка передбачена ст. 204 Цивільного кодексу України.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується із зазначеними висновками попередніх судових інстанцій, вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Як унормовано ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи викладене, висновки судів попередніх судових інстанцій про те, що наведена заявником обставина щодо недійсності додаткових угод до договору не існувала на час прийняття рішення у справі № 22/5025/1930/11, відповідно, відноситься до нових, а не до нововиявлених обставин, не узгоджуються із вищенаведеними нормами матеріального права та є передчасними.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, ні ухвалу суду першої інстанції, ні постанову апеляційної інстанції, не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.11.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року зі справи № 22/5025/1930/11 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
В.В. Палій