Справа № 415/163/13-ц

Провадження № 22ц/782/523/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Борисова Є.А.,

суддів - Яреська А.В., Дронської І.О.

за участю секретаря - Веселова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 9 січня 2013 року по справі за заявою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за надані послуги в розмірі 806,63 грн.

встановила :

У січні 2013 року заявник - Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 сум за договором про надання телекомунікаційних послуг, які складаються із вартості наданих послуг і штрафних санкцій.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 9 січня 2013 року наказне провадження було відкрите в частині вимог щодо стягнення вартості наданих послуг, а в частині стягнення штрафних санкцій у прийнятті заяви про видачу судового наказу було відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник-Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» з ухвалою суду в частині відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу щодо стягнення штрафних санкцій не згоден, вважає її такою, що не відповідає вимогам закону, просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно зі ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

У відповідності зі ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;

5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Частиною третьою статті 100 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; 3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, в частині стягнення штрафних санкцій за договором про надання телекомунікаційних послуг у прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовлено з підстав того, що зазначені вимоги не передбачені ст.96 ЦПК України.

Такого висновку суддя дійшов помилково.

З наданих матеріалів вбачається, що заявник Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості по оплаті телекомунікаційних послуг, яка обчислена на підставі письмового договору про надання послуг мобільного зв'язку та додаткової угоди до вказаного договору, укладених 11.12.2009 року між заявником та боржником ОСОБА_1, копії яких додані до заяви разом з відповідними розрахунками. Нарахована заборгованість складається з вартості наданих послуг- 231,23 грн. та договірних санкцій в сумі 575,40 грн. Відповідні розрахунки сум, які підлягають стягненню з боржника, виконано згідно умов цього договору.

Таким чином, нараховані договірні санкції є частиною заборгованості за надані телекомунікаційні послуги і підлягають стягненню з боржника відповідно до вимог ст.96 ЦПК України, оскільки охоплюються поняттям заборгованість в сенсі зазначеної статті Цивільного процесуального кодексу, а тому у суду не було підстав вважати, що у даному випадку заява про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій за договором не може бути прийнята до розгляду суду.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що при розгляді заяви заявника було порушено порядок її розгляду в частині вирішення питання щодо прийняття заяви про видачу судового наказу про стягнення штрафних санкцій, що у відповідності зі ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду в цій частині та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині, а саме в частині відкриття наказного провадження про стягнення основного боргу в сумі 231,23грн. оскаржувана ухвала Лисичанського міського суду Луганської області від 9 січня 2013 року підлягає залишенню без змін, як така, що є обгрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог діючого законодавства.

Вимоги апелянта щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат по оплаті судового збору у зв'язку з подачею апеляційної скарги на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 09.01.2013 року в сумі 114,70 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.88 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється між сторонами у разі ухвалення судового рішення по суті заявлених вимог, тобто після остаточного вирішення справи, а в даному випадку оскаржене судове рішення прийняте на стадії вирішення питання про прийняття заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст.ст. 307, 312,313,314,315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» задовольнити частково.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 9 січня 2013 року змінити, скасувавши її в частині відмови у прийнятті заяви Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 санкцій за невиконання умов договору в розмірі 575,40грн.

Питання щодо прийняття заяви Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 санкцій за невиконання умов договору в розмірі 575,40грн. передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 9 січня 2013 року залишити без змін.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, то може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий :

Судді :