АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/3749/2013 Головуючий у І-й інстанції - Агафонов С.А.

Доповідач - Качан В.Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого : Качана В.Я.

Суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.

при секретарі: Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участі третіх осіб: відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участі третіх осіб: ВСП «Батиївський» КП «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду» про усунення перешкод у користуванні приміщенням та встановлення порядку користування ним, -

встановила:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, за участі третіх осіб: відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Також, просив зобов'язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, зареєстровану в АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що починаючи з 2002 року ОСОБА_3 не проживає за вказаною адресою, не несе витрати щодо сплати за житлово-комунальні послуги. Тому просив задовольнити його позовні вимоги на підставі ст. ст. 64, 71, 72 ЖК України, оскільки відповідач без поважних причин не проживає у спірній квартирі понад шість місяців.

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, за участі третіх осіб: ВСП «Батиївський» КП «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, встановлення порядку користування ним та зміну договору найму житлового приміщення.

Свої позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що на даний час разом з нею на спірній житловій площі проживають та зареєстровані її брат ОСОБА_1, його дружина та його дочка. До певного часу у неї була можливість вільно користуватися зазначеним житловим приміщенням. Проте, після того, як ОСОБА_1 без її згоди, встановив додаткові вхідні двері до квартири, вона не має вільного доступу до вказаного помешкання. Тому, просила суд зобов'язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкод щодо користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати ОСОБА_1 надати їй ключ від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та виділити в її користування кімнату житловою площею 17,6 кв.м., членам сім'ї брата ОСОБА_1 іншу житлову площу, а підсобні приміщення, коридор, туалет, кухню, ванну кімнату залишити у загальному користуванні. Зобов'язати ВСП «Батиївський» укласти з нею окремий договір найму житлового приміщення і відкрити на її ім'я окремий рахунок на кімнату площею 17,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. Зобов'язати ВСП «Батиївський» КП укласти з ОСОБА_1 окремий договір найму житлового приміщення і відкрити на його ім'я окремий рахунок на інші кімнати спірної квартири.

У процесі розгляду справи ОСОБА_3 уточнила свої вимоги та просила зобов'язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкод щодо користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1; встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а яким виділити в її користування кімнату площею 17,6 кв.м., а ОСОБА_1 та членам його сім'ї інші кімнати; підсобні приміщення, коридор, туалет, кухню, ванну кімнату залишити у загальному користуванні.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовлено та частково задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 щодо користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та частково задовольняючи вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_3 з 2007 року, зокрема після заміни вхідних дверей, позбавлена права користуватися спірним житлом, хоча має бажання і надалі проживати в ньому відповідно до ордеру на спірне житло.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Тобто, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців без поважних причин, провадиться в судовому порядку.

Згідно абзацу 1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в процесі застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або членів його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Вразі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Таким чином, під час вирішення питання про втрату членами сім'ї наймача права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.

Відповідно до абзацу 4 п. 10 зазначеної постанови наймачеві або члену його сім'ї, який був відсутній понад установлений законом строк без поважних причин, суд має право з цих підстав відмовити в задоволенні позову про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим зазначене питання вирішується судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне житлове приміщення було надано матері сторін - ОСОБА_4 на підставі ордеру № 16072 від 13.02.1975 року на сім'ю із шести осіб (а.с. 3), проте ОСОБА_4 померла.

Згідно довідки Форми № 3 спірна квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житлова площа якої становить 50,8 кв.м., загальна площа - 81,3 кв.м., що складається із чотирьох кімнат на четвертому поверсі дев'ятиповерхового будинку.

Колегією суддів встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ВСП «Батиївський». Власником особового рахунку цієї житлової площі є ОСОБА_1 Квартира не приватизована. На зазначеній житловій площі зареєстровано чотири особи: ОСОБА_1 - власник особового рахунку з 01.06.1982 року, його дружина ОСОБА_2 - з 11.01.1991 року, їх донька ОСОБА_5 - з 23.05.1992 року, ОСОБА_3 - з 14.06.1977 року.

З матеріалів справи вбачається, що на спірній житловій площі була прописана дочка ОСОБА_3 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_3, починаючи з 2002 року і по теперішній час не проживає на спірній житловій площі, добровільно залишивши зазначену квартиру, і проживає за місцем проживання свого чоловіка за адресою: АДРЕСА_3.

Зазначені вище обставини підтверджуються письмовими доказами, зокрема: листом КП «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 24.12.2012 року № 404/1 (а.с. 99), в якому зазначено, що 23.10.1984 року ОСОБА_6 була знята з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 для реєстрації за адресою проживання батька: АДРЕСА_3; актом від 15.09.2012 року (а.с. 5) складеним про те, що не проживання ОСОБА_3 у спірній квартирі підтверджують мешканці будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_7 - мешканець квартири № 12, ОСОБА_8 - мешканець квартири № 32, ОСОБА_9 - мешканець квартири № 1; показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, наданими в судовому засіданні 29.12.2012 року.

Разом з тим, доводи ОСОБА_1 про те, що лише він та його сім'я несе витрати по утриманню спірної квартири та оплату житлово-комунальних послуг підтверджуються рахунками про сплату за надані житлово-комунальні послуги починаючи з квітня 2005 року по теперішній час, рахунками за газ та електроенергію, які оформлено на ОСОБА_1

Судом встановлено, що ОСОБА_3 почала здійснювати оплату за свою частку житлово-комунальних послуг лише в кінці 2012 року, тобто після виникнення даного спору.

Доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 без її згоди встановив додаткові металеві вхідні двері, ключі від яких він категорично відмовляється їй надати, чим позбавив її можливості вільно потрапити та користуватися своїм помешканням, колегія суддів не може взяти до уваги.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що у 2007 році у спірній квартирі було скоєно злочин - крадіжка його майна. Тому, він дійсно замовив металеві вхідні двері.

Зазначені обставини підтверджуються довідкою Солом'янського РУГУМВС України в м. Києві від 09.11.2012 року (а.с. 58). Дійсно відділом дізнання Солом'янського РУГУМВС України в м. Києві 02.11.2007 року було порушено кримінальну справу № 09-12609 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

З довідки ТМ «Київспецсталь» (а.с. 59) вбачається, що ОСОБА_1 18.12.2007 року замовив металеві вхідні двері до спірної квартири.

З цього часу ОСОБА_3 не вживала заходів про вселення до спірного житла.

Колегія суддів критично ставиться до посилання ОСОБА_3, як на підставу своїх позовних вимог, на її звернення до правоохоронних органів, внаслідок чого їй було видано довідку Солом'янського РУГУМВС України в м. Києві від 30.11.2012 року, оскільки такі дії зі сторони ОСОБА_3 були вчинені уже після звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірною квартирою та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням та встановлення порядку користування ним, оскільки ОСОБА_1 доведено, що ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі вже близько десяти років без поважних причин та не приймає участі в утриманні даної квартири, а ОСОБА_3 не надала суду належних доказів того, що їй чиняться перешкоди в користуванні жилим приміщенням.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року ухвалено із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 слід відмовити, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства дане питання підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 64, 71, 72 ЖК України; ст. ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участі третіх осіб: відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участі третіх осіб: ВСП «Батиївський» КП «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду» про усунення перешкод у користуванні приміщенням та встановлення порядку користування ним скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участі третіх осіб: відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУГУ МВС України у м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3у, зареєстровану в квартиріАДРЕСА_1, відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участі третіх осіб: ВСП «Батиївський» КП «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду» про усунення перешкод у користуванні приміщенням та встановлення порядку користування ним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: