Апеляційний суд міста Києва

МСП - 03680, м. Київ - 680, площа Солом'янська, 2-а

Справа №22- 2369 Головуючий у 1-й інстанції Новак Р.В.

Доповідач Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Орленко Т.А.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування», про стягнення страхового відшкодування та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Н.О.К.О.», третя особа: ОСОБА_7, про визнання договору добровільного страхування недійним.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

В липні 2012 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» про стягнення страхового відшкодування, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.03.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 201.12.2106407 про добровільне страхування автомобіля Тоуоta Land Cruiser Ргаdо д/н НОМЕР_1, який належить позивачці на праві власності. 27.03.2012 близько 21:00 год. позивачка керуючи застрахованим автомобілем Тоуоta Land Сruiser Ргаdо д/н НОМЕР_1 рухаючись по малій захисній дамбі у Бориспільському районі Київської обл. скоїла зіткнення з автомобілем МАЗ д/з НОМЕР_2. Після страхової події, тобто 27.03.2012 позивачка викликала працівників ДАІ та повідомила про настання страхового випадку в контакт-центр відповідача. Після оформлення матеріалів ДТП позивачка скористалася послугою безкоштовного евакуатора, що передбачено договором страхування. 29.03.2012 позивачка вдруге та письмово повідомила страховика про настання страхового випадку за адресою вказаною страховиком: м. Київ вул. Харківське шосе 179. 05.04.2012 пошкоджений автомобіль був оглянутий оцінювачем ОСОБА_4 27.04.2012 від страховика були направлені представники та повторно оглянули пошкоджений автомобіль. 24.04.2012 позивачка дізналася, що відповідач відмовився від замовлення звіту про оцінку матеріального збитку. Позивач самостійно отримала звіт №363 про вартість матеріального збитку згідно з яким матеріальний збиток складає 130034,58 грн. 15.05.2012 за повідомленням контакт-центру страховика (відповідач) був складений страховий акт. Станом на 27.06.2012 виплата коштів не відбулась. У зв'язку з наведеним, позивач була вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом про стягнення з відповідача 130034,58 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

В свою чергу, відповідач в липні 2012 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Компанія Н.О.К.О.» про визнання недійсним договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 05.03.2012 між товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», в особі ТОВ «Компанія Н.О.К.О.», та громадянкою ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 201.12.2106407 (далі - Договір страхування), щодо страхування автомобіля Тоуоta Land Cruiser Ргаdо, д.р.н. НОМЕР_1. Під час укладання договору представником ТОВ «КомпаніяН.О.К.О.» було здійснено огляд та фотофіксацію транспортного засобу. 29.03.2012 на адресу ТДВ «Експрес Страхування» надійшла заява про пошкодження даного транспортного засобу в результаті ДТП, яка сталась 27.03.2012 за адресою: Київська область, Бориспільський район, а/д мала захисна дамба Осокорки - Проців. В ході проведення Позивачем, на підставі ст. 25 Закону України «Про страхування» та вище зазначеного Договору страхування перевірки обставин ДТП за вказаною заявою, було встановлено, що під час укладання договору добровільного страхування №201.12.2106407, Відповідачем для огляду та фотографування Повіреному ТДВ «Експрес Страхування», ТОВ «Компанія Н.О.К.О.» в особі ОСОБА_7, було надано автомобіль зовні схожий тої ж марки, моделі, кольору) на об'єкт страхування, однак виявлені на фотознімках відмінності в комплектації та/або додатковому обладнанні від застрахованого свідчать про те, що на огляд після подання заяви про подію, були надані різні автомобілі. Тому, відповідач просив визнати недійсним договір страхування наземного транспортного засобу №201.12.2106407 від 05.03.2012, укладений між ТДВ «Експрес Страхування» в особі ТОВ «Компанія Н.О.К.О.» та ОСОБА_1.

Вказані цивільні справи на підставі ухвали суду від 22.08.2012 об'єднані в одне провадження.

Ухвалою від 05.09.2012 до участі у справі було притягнуто в якості третьої особи ОСОБА_7

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2012 р позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ «Експрес страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 130034 грн. 58 коп..

Стягнуто з ТДВ «Експрес страхування» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 1300 грн. 35 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ТДВ «Експрес страхування» до ОСОБА_1, ТОВ «Компанія Н.О.К.О.», третя особа ОСОБА_7 про визнання договору добровільного страхування недійсним - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду ТДВ »Експрес страхування» подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його необґрунтованість, незаконність, порушення норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТДВ «Експрес страхування» задовольнити та визнати недійсним договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 05.03.2012 року, а також те що, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1, надавши для огляду та фотографування спереду ТЗ, що не є об'єктом Договору свідомо ввела в оману Відповідача щодо стану та зовнішнього вигляду ТЗ, з яким пов'язані майнові інтереси, що складають предмет Договору. Зазначив, що для фотографування під час укладання договору були надані 2 відмінні транспортні засоби: передня частина (пошкоджена в об'єкту страхування на момент укладання договору) - від іншого транспортного засобу, а задня частина (яка сильно відрізняється по комплектації у різних виробників) - від об'єкту страхування. ОСОБА_1 ухиляється від надання пояснень по події, чим створює перешкоди у визначенні обставин події, що є прямою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно п. 12.1.4. Договору.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1, за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом просила суд відхилити цю апеляційну скаргу, рішення суду залишити без зміни, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 і відмовляючи в задоволені зустрічного позову ТДВ «Експрес страхування» суд першої інстанції виходив з того, що при укладені договору страхування, між сторонами було дотримано всіх вимог договору страхування. Суд критично оцінив консультативний висновок №026/8-12 від 29.08.2012 року комплексного фототехнічного та автотрасологічного дослідження пошкоджень та фотознімків автомобіля та не вважав його доказом в розумінні положень ст. 57 ЦПК України, оскільки він не є висновком експерта.

Частиною 3 ст. 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. З ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Крім того, ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, і особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, зазначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положенням ст. 998 ЦК України визначено, що, договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: його укладено після настання страхового випадку; об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації. Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, зокрема частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 201.12.2106407 про добровільне страхування автомобіля Тоуоta Land Сгuser Ргаdo д/н НОМЕР_1, який належить позивачці на праві власності. 27.03.2012 року близько 21:00 год., позивачка керуючи застрахованим автомобілем Тоуоta Land Cruser Prado д/н НОМЕР_1 рухаючись по малій захисній дамбі у Бориспільському районі Київської обл. скоїла зіткнення з автомобілем МАЗ д/з НОМЕР_2. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2012 позивачка не виконала вимоги п.19.3 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 25.05.2012 позивачка визнана винною у скоєному правопорушенні та притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340,00 грн. 27.03.2012, одразу після ДТП, позивачка викликала працівників ДАІ та повідомила про настання страхового випадку в контакт-центр відповідача за тел. 0-800-502300. Після оформлення матеріалів ДТП позивачка скористалася послугою безкоштовного евакуатора, що передбачено договором страхування. 29.03.2012 позивачка вдруге та письмово повідомила страховика про настання страхового випадку за адресою вказаною страховиком: м. Київ вул. Харківське шосе 179. 05.04.2012 пошкоджений автомобіль був оглянутий оцінювачем ОСОБА_4 27.04.2012 від страховика були направлені представники та повторно оглянули пошкоджений автомобіль. 24.04.2012 позивачка самостійно оплатила послуги оцінювача ОСОБА_4 та отримала звіт №363 про вартість матеріального збитку згідно з яким матеріальний збиток складає 130034,58 грн. 15.05.2012 за повідомленням контакт­-центру страховика (відповідач) був складений страховий акт. 06.06.2012 на адресу позивачки надійшов лист відповідача за підписом директора ТДВ «Експрес Страхування» Скрипника О.О. від 24.05.2012 року, згідно якого ОСОБА_1 було викликано до головного офісу з метою надання додаткових пояснень. На зазначений лист відповідачка надіслала відповідь, якою інформувала директора ТДВ «Експрес Страхування», що вона погоджується додатково надати пояснення у разі призначення конкретної дати та часу. Станом на 27 червня 2012 року ніяких відповідей від страховика не надійшло.

Згідно п.п.9.4.4. п.9.4 договору страхування, страховик зобов'язаний протягом 15-ти робочих днів, з дня коли йому було надано всі документи, які необхідні для прийняття рішення про настання страхового випадку, розмір збитку, скласти страховий акт (аварійний сертифікат) та прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування. У випадку відмови у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це рішення страхувальника з обґрунтуванням причин відмови протягом 5 - ти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Згідно п.п.9.4.5. п.9.4 договору страхування страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання страхового акту (аварійного сертифікату).

Так як відповідач не виплатив позивачці страхове відшкодування, вона звернулась до суду з позовом про захист свого порушеного права, а відповідач в свою чергу пред`явив зустрічний позов.

Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги за основним позовом підлягають частковому задоволенню, то висновки суду про відмову в задоволенні зустрічного позову є законними та обгрутованими.

Доводи ТДВ «Експрес страхування» в апеляційній скарзі про те, що при страховому випадку для огляду надано інший транспортний засіб, який не є об'єктом договору страхування спростовується виходячи з наступного. Відповідно до договору добровільного страхування та протоколу №31412012 від 05.04.2012 року - представником ТОВ «Ехрегtum-АVЕ», огляд пошкодженого автомобіля, був ідентифікований за номером кузова/шасі, як саме той, що є об'єктом договору страхування (а.с. 96). Номера вузлів та агрегатів підтверджують саме автентичність застрахованого транспортного засобу.

Посилання на те, що фотографії транспортного засобу за його зовнішнім виглядом не відповідають застрахованому автомобілю є безпідставними, оскільки фото автомобіля не є доказом для визнання недійсним договір страхування. Відомості, які містили документи на автомобіль «Тоуоta Land Сгuser Ргаdo», позивачем правильно вказані у заяві на страхування та довідкою ВДАІ Бориспільського МВ (а.с.13) і немає підстав стверджувати про обман з боку позивача, так як відомостей про неправильність номеру шасі відповідач не надав.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.

Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: