Справа № 22ц- 1809/2008р          Головуючий у 1 інстанції - Овсієнко Ю.К.

Категорія - цивільна                    Доповідач - Позігун М.І.

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  апеляційну скаргу  Страхового закритого акціонерного товариства  „ ГРАНДВІС”  на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 вересня 2008 року по справі  за позовом Страхового закритого акціонерного товариства „ГРАНДВІС” до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України” про розірвання договору страхування, -

                                          В С Т А Н О В И В :

               В лютому 2008 року  Страхове закрите акціонерне товариство  „ГРАНДВІС” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору страхування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  19 січня 2006 року між ним та відповідачем був укладений договір № 15/01/124 страхування фінансового ризику несвоєчасного погашення кредиту. При укладенні  даного договору останній надав товариству фіктивну довідку  про доходи, яка не відповідає дійсності, даним Державної податкової інспекції, у зв'язку з чим правоохоронними органами порушено кримінальну справу, тим самим  умисно приховав інформацію про одержані доходи з метою незаконного одержання коштів. І тому відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

            Рішенням  Новозаводського районного суду Чернігівської області  від  01 вересня 2008 року  в позові Страхового закритого акціонерного товариства  „ГРАНДВІС”  відмовлено.

            Не погоджуючись з рішенням суду Страхове закрите акціонерне товариство  „ ГРАНДВІС” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і ухвалити нове про повне задоволення вимог. Доводи скарги зводяться до того, що суд при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Апелянт посилається на те, що відповідно до договору страхування та чинного законодавства обов'язком  відповідача було надати інформацію Банку або страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику, а тому вважає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що підставою для розірвання договору може бути порушення умов вже укладеного договору, а інформація про розмір доходів надавалася до укладання договору і ця обставина не є підставою для розірвання договору. Також неправильними є висновки суду про те, що  відповідач належним чином виконував свої обов'язки, а надана неправдива інформація про доходи страховику не є істотним порушенням договору, оскільки істотним в даному випадку слід вважати таке порушення, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. Апелянт вважає, що договір підлягає розірванню відповідно до ст. 651 ЦК України. 

             Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого.

          Відмовляючи у задоволені позовних вимог СЗАТ „Грандвіс”, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для розірвання договору може бути порушення умов вже укладеного договору, а інформація про розмір доходів надавалася до укладання договору, а ненадання ОСОБА_2 інформації страховику про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, до укладання договору страхування не може бути істотним порушенням укладеного договору.

Проте, даний висновок суду не  ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

          Так, судом встановлено, що  19.01.2006 року між страховим закритим акціонерним товариством „ГРАНДВІС”, ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 був укладений договір №15/01/124 страхування фінансового ризику несвоєчасного погашення кредиту, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання за внесений відповідачем страховий платіж застрахувати фінансовий ризик несвоєчасного погашення кредиту або його частки і відсотки за користування кредитом, виданого відповідачу ВАТ „Державний ощадний банк України” відповідно до кредитного договору № 15/01/124 від 19.01.2006 року.

         Згідно з ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

          Крім того, відповідно до ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі у розмірі, встановленому законом, при укладенні договору надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь - які зміни страхового ризику, та ін..

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при укладенні договору страхування та кредитного договору надав довідку про доходи, яка не відповідає даним Державної податкової інспекції.

За таких обставин,  апеляційний суд вважає, що надання ОСОБА_2 при укладенні кредитного договору та договору страхування довідки про доходи, яка не відповідає дійсності, не повідомлення страховика  в подальшому  щодо їх фіктивності  та про розмір своїх доходів, є порушенням умов договору страхування і значною мірою позбавляє СЗАТ „Грандвіс” того, на що останнє розраховувало при укладенні договору страхування фінансового ризику несвоєчасного погашення кредиту, а тому є підставою для розірвання укладеного договору.

Оскільки вказаним обставинам суд першої інстанції не дав належної правової оцінки, що призвело до постановлення незаконного рішення, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.   

На підставі положень ч.1 та ч.5 ст. 88 ЦПК України  апеляційний суд також вважає за необхідне стягнути на користь СЗАТ „ГРАНДВІС” з ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати, а саме витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 37 грн. 50 коп. та 126 грн. 25 коп. судового збору. На підтвердження оплати зазначених судових витрат, суд апеляційної інстанції бере до уваги квитанції про їх оплату при подачі апеляційної скарги та ксерокопії квитанцій про сплату судових витрат при подачі позовної заяви, оскільки як вбачається із змісту позовної заяви та  як пояснив представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги пред'являлися до декількох відповідачів, а ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2008 року позовні вимоги роз'єднані у самостійні провадження (а.с.13), в зв'язку з чим оригінали квитанцій знаходяться в іншій справі. Оскільки позов подався до  9 осіб, то відповідно в поверненню  підлягає 9 частина державного мита  та витрат на ІТЗ, сплачених  при подачі позовної заяви. 

Керуючись ст.ст. 651, 989 Цивільного кодексу України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний суд, -

                                                      в и р і ш и в:

          Апеляційну скаргу Страхового закритого акціонерного товариства   „ГРАНДВІС” - задовольнити.

           Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 вересня   2008 року - скасувати.

           Позов Страхового закритого акціонерного товариства  „ ГРАНДВІС” - задовольнити.

            Розірвати договір страхування фінансового ризику несвоєчасного погашення кредиту №15/01/124, що був укладений 19.01.2006 року між Страховим закритим акціонерним товариством „ГРАНДВІС”, ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2.

       Стягнути з Динника Дмитра Петровича на користь Страхового закритого акціонерного товариства „ГРАНДВІС” понесені ним судові витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 30 грн. та судовий збір в сумі 117 грн. 75 коп..

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                                               Судді: