АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

Справа № 11/796/853/2013 Головуючий у 1 інстанції Косик Л.Г.

Категорія ст. 186, ч.2 КК Доповідач Журавель О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді Журавля О.О.

Суддів Стрижко С.І., Тютюн Т.М.,

За участю прокурора Горбаня В.В., потерпілого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 8 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_2, народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мотижин Макарівського району Київської області, українець, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, не одружений, не працює, ніде не зареєстрований, тимчасово проживає в АДРЕСА_1, раніше засуджений: 1). 17 січня 1991 року Залізничним районним судом міста Києва за ст.ст. 118, ч.2; 117, ч.2; 142, ч.1; 142, ч.2; 101, ч.3; 42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна; 2). 4 липня 2008 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 115 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років,

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

За вироком із нього присуджено стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди одні тисячу сто дев'яносто п'ять гривень.

Розглянувши справу, судова колегія, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 засуджений за відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке, за вироком він вчинив спільно з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, приблизно о 2130 годині 18 квітня 2011 року, в стані алкогольного сп'яніння біля території автостанції «Дачна» по проспекту Перемоги, 142 у місті Києві, застосувавши до потерпілого ОСОБА_1 насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я цього потерпілого та відкрито заволодівши його майном на загальну суму 1195 гривень.

В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не ставляться під сумнів висновки цього суду щодо фактичних обставин справи та юридичної кваліфікації скоєного засудженим за ч.2 ст. 186 КК України. Водночас, акцентуючи на тому, що ОСОБА_2 раніше був засуджений за вчинення декількох тяжких та особливо тяжких злочинів, у цьому випадку вчинив злочинні дії за обтяжуючих покарання обставин, а саме скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів, ОСОБА_2 ніде не зареєстрований та не має роботи, обставин, що пом'якшували б покарання у справі не встановлено, вину свою засуджений не визнав та не вжив заходів до відшкодування заподіяної шкоди, прокурор вважає призначене засудженому покарання явно несправедливим внаслідок надмірної м'якості, а тому просить вирок щодо нього скасувати і винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.

Засуджений ОСОБА_2, навпаки, в своїй апеляції та доповненнях до неї акцентує увагу на тому, що в ході досудового слідства та розгляду справи судом першої інстанції, на його думку, було проявлено істотну неповноту, однобічність та обвинувальний ухил, його численні клопотання про виклик додаткового свідка, яка могла б ствердити його невинуватість у вчиненні пограбування, безпідставно відхилялися, потерпілий давав від початку дізнання, в ході досудового слідства та розгляду справи в суді непослідовні показання, його право на захист слідчим було істотно порушено, а його пояснення про відсутність у нього попередньої змови із невстановленою особою та намірів заволодіти чужим майном проігноровані, хоча насправді він лише втрутився у побиття ОСОБА_1 та намагався ці дії невстановленої особи припинити, а тому просить вирок щодо нього скасувати, принаймні - перекваліфікувати його дії на ст. 296 КК України.

У зв'язку з викладеним справу було призначено до апеляційного розгляду на 1230 годину 10 квітня 2013 року, коли її фактично і розпочато.

Втім, до початку апеляційного розгляду до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про ознайомлення його в повному обсязі з матеріалами справи і протоколом судового засідання за участю його захисника - адвоката ОСОБА_3, мотивуючи захворюваннями, в тому числі і значним погіршенням зору, та юридичною необізнаністю, що не було виконано судом першої інстанції.

Заслухавши прокурора, який заперечень щодо задоволення вказаного клопотання не мав, перевіривши матеріали справи, судова колегія визнає наступне.

Як видно з вироку, комісія експертів-психіатрів, обстеживши ОСОБА_2 в стаціонарних умовах, прийшла до висновку, що хоча він і віддає собі звіт в своїх діях та може керувати ними, відтак його слід визнати осудним, однак страждає на змішаний розлад особистості.

Уже в силу цього, відповідно до ст. 45 КПК України 1960 року, участь захисника у справі обов'язкова на всіх стадіях процесу, в тому числі і при ознайомленні засудженого з матеріалами справи та протоколом судового засідання.

Як видно зі справи, з матеріалами справи в повному обсязі ознайомлений лише захисник засудженого - адвокат ОСОБА_3, який прямо вказав, що ознайомлений зі справою без підзахисного.

При ознайомленні з матеріалами справи і протоколом судового засідання, як видно з численних актів, ОСОБА_2 неодноразово скаржився на погане самопочуття, погіршення зору, які перешкоджають йому знайомитися з протоколом судового засідання, вимагав участі в ознайомленні свого захисника - адвоката ОСОБА_3, що йому забезпечено не було і, в кінцевому підсумку, відомості про те, що він, бодай без захисника, був повністю ознайомлений з матеріалами справи та протоколом судового засідання, у справі відсутні.

Відповідно до ст. 88 КПК України 1960 року, сторони мають право ознайомитися з протоколом судового засідання протягом трьох діб після повідомлення про виготовлення цього протоколу.

На підставі ч.4 ст. 349 КПК України 1960 року, протягом строку, встановленого для подання апеляції, суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.

В силу п.2 ч.2 ст. 359 КПК України 1960 року, справа повертається до суду першої інстанції, якщо цей суд не надав передбачену статтею 349 цього кодексу можливість ознайомлення з матеріалами справи - для виконання вимог, передбачених ст.ст. 88 і 349 КПК України 1960 року.

Отже, клопотання ОСОБА_2 про ознайомлення його з участю його захисника - адвоката ОСОБА_3 з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання піддягає задоволенню, справа - зняттю з апеляційного розгляду та поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 88 і 349 КПК України 1960 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 359, 362 КПК України 1960 року, п.15 Перехідних положень КПК України 2012 року, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Клопотання засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Кримінальну справу щодо нього зняти з апеляційного розгляду та повернути до Святошинського районного суду міста Києва для виконання вимог ст. ст. 88 та 349 КПК України 1960 року.

Судді:

[1]