Справа № 22-9771/2006 p. Головуючий в 1 інстанції- Шишова О.О.
Категорія - 41 Доповідач - Могутова Н.Г.
УХВАЛА іменем України
9 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Турової О.М.
суддів Шевченко В.Ю.,
Могутової Н.Г.
при секретарі Миснянко М,П.
за участю: позивача ОСОБА_1.,
представника відповідача Пилєнок-Федорченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 липня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного протипухлинного центру на неправомірні дії посадових осіб, стягнення моральної шкоди,-ВСТАНОВИВ;
ОСОБА_1. звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 липня 2006 року,..яким, його позов до Донецького обласного протипухлинного центру (далі - ДОПЦ) на неправомірні дії посадових осіб, стягнення моральної шкоди задоволено частково: суд визнав дії посадових осіб Донецького обласного протипухлинного центру які полягають в невиплаті заробітної плати ОСОБА_1. неправомірними. Суд зобов'язав адміністрацію Донецького обласного протипухлинного центру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за 21 березня 2005 року, ураховуючи, що він знаходився 21 березня 2005 року на робочому місці з початку робочого дня до 10.30 годин, за 24 березня 2005-року, ураховуючи, що він знаходився на робочому місці з 10.15 годин до закінчення робочого часу. Суд також стягнув з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 600 грн.
ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким збільшити стягнуту на його користь суму відшкодування моральної шкоди до 1000 грн., а також зобов"язати відповідача нарахувати йому заробітну плату за 9 березня 2005 року в зв"язку з тим, що .він був відсутній на роботі з поважних причин - знаходився в судовому засіданні у якості підсудного, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. доводи, апеляційної скарги, підтримав і просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що ОСОБА_1. працює ІНФОРМАЦІЯ_1. За 9 березня 2005 року, 21 березня 2005 року і 24 березня 2005 року відповідачем не було нараховано йому заробітну плату, в табелі виходу було вказано, що ці дні позивач прогуляв.
5 липня 2005 року ОСОБА_1. звернувся із позовом до суду, в якому просив визнати дії посадових осіб ДОЇТЦ незаконними та зобов'язати адміністрацію ДОПЦ нарахувати, йому заробітну плату за 9 березня 2005 року, оскільки він був присутній в засіданні суду першої інстанції у якості підсудного, та за 21 березня 2005 року і 24 березня 2005 року, бо в ці дні віє
знаходився в судових засіданнях по цивільним справам у якості позивача, а також просив стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн.
Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: суд визнав дії посадових осіб Донецького обласного протипухлинного центру які полягають в невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 неправомірними. Суд зобов'язав адміністрацію Донецького обласного протипухлинного центру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за 21 березня 2005 року, ураховуючи, що він знаходився 21 березня 2005 року на робочому місці з початку робочого дня до 10.30 годин, за 24 березня 2005 року, ураховуючи, що він знаходився на робочому місці з 10.15 годин до закінчення робочого часу. Суд також стягнув з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 600 грн.
Заслухавши судцю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 працює ІНФОРМАЦІЯ_1. За 9 березня 2005 року, 21 березня 2005 року і 24 березня 2005 року відповідачем не було нараховано йому заробітну плату, в табелі виходу було вказано, що ці дні позивач прогуляв.
9 березня 2005 року ОСОБА_1 знаходився в Краснолиманському міському суді Донецької області і приймав участь в засіданні суду у якості підсудного.
21 березня 2005 року і 24 березня 2005 року ОСОБА_1 був викликаний до Апеляційного суду Донецької області, де приймав участь в засіданні суду у якості позивача. 21 березня 2005 року позивач знаходився на робочому місці з початку робочого дня до 10.30 годин, а 24 березня-2005 року він знаходився на робочому місці з 10.15 годин до закінчення робочого часу. Судом першої інстанції обгрунтовано визнано дії посадових осіб ДОГЩ незаконними. Суд правильно порахував час знаходження позивача 21 березня 2005 року і 24 березня 2006 року на робочому місці і зобов'язав відповідача за цей час нарахувати йому заробітну плату, вказавши, що за час знаходження в суді по цивільній справі у якості позивача заробітна плата не повинна нараховуватись, оскільки відповідно до вимог ст. 85 ЩЖ України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Згідно ст. 92 КІЖ України відшкодування витрат по явці за викликом до суду підсудному не передбачено.
За таких обставин судом зроблено правильний висновок, що відповідач не зобов"язан нараховувати позивачу заробітну плату за 9 березня 2005 року коли він знаходився в суді у якості підсудного.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував характер діяння посадових осіб ДОПЦ, ступінь моральних страждань позивача і визначив таке відшкодування в розмірі 600 -грн.
Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, підстав для її збільшення не вбачається.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібрані
докази, дана належна правова оцінка і суд обгрунтовано частково задовольнив позов
ОСОБА_1.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права, підстави для його .скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 липня 2006 року залишити без змінУхвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до з дня набрання законної сили ухвалою Верховного Суду України протягом двох місяців апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: